Україна давно прагне укласти з ЄС Угоду про асоціацію, а також домогтися скасування візового режиму з країнами євроспільноти. Про це постійно заявляють українські урядовці на всіх рівнях, але поки що мало роблять для того, щоб реально досягти поставлених цілей. Ще донедавна Україна не була зацікавлена у прогресі щодо завершення переговорів навколо поглибленої зони вільної торгівлі (Deep Comprehensive Free Trade Agreement), без якої неможливо підписання Угоди про асоціацію. Як відзначали на бріфингу для українських журналістів єесівські чиновники, все змінилося на останньому раунді переговорів. «Мені здається, що з приходом нового уряду ми бачимо зацікавленість і побачимо, як це трансформується в переговори. Якщо ми збережемо динаміку, то можемо говорити, що до літа чи принаймні до осені наступного року можливо буде укласти Угоду про асоціацію та поглиблену зону вільної торгівлі», — сказав представник Європейської комісії.
Цю думку поділяє інший єврочиновник, який має стосунок до переговорів щодо поглибленої зони вільної торгівлі (ПЗВТ). Він зокрема сказав, що останнім часом було враження, що процес зупинився, але на жовтневих переговорах у ЄС побачили новий імпульс з боку української сторони. За його словами, до першого візиту Януковича до Брюсселя існували побоювання, що Україна не буде господарем своєї торгової політики, а орієнтуватиметься на Росію. Оскільки Україна є між ЄС та Росією, то вона, відзначив чиновник, мусить мати добрі відносини і з Брюсселем, і з Москвою.
Представник Європейської комісії пояснив, що Угода про асоціацію поєднує політичну асоціацію та економічну інтеграцію і базується на таких стовпах, як поглиблена зона вільної торгівлі і план дій щодо встановлення безвізового режиму.
За його словами, якщо Україна підпише Угоду про асоціацію, то це означатиме не лише лібералізацію торгівлі, але й реформування країни. А ключем до цього, наголошує представник Єврокомісії, є перехід України на європейські стандарти, які, з одного боку, забезпечать українським товарам вихід на найбільший ринок у світі, а з другого боку, дозволять стати конкурентоспроможною країною не лише в ЄС, але й у світі.
Єесівський чиновник відкинув звинувачення деяких українських переговірників, які заявляють, що ЄС намагається захопити ринок України. І аргументував він це тим, що обсяг торгівлі з Україною для ЄС складає лише 1% від його загального обсягу зовнішньої торгівлі. Тим часом для України ЄС є найбільшим ринком, оскільки український експорт у ЄС перевищує понад 30% загального експорту.
Тому, наголошує представник Європейської комісії, Україна має сильний інтерес до ЄС та європейського ринку. Він відзначив, що в ЄС з розумінням ставляться до того, що Україні потрібні кошти для адаптації свого законодавства до європейського. І за можливості певні кошти буде надано, але, на думку єврочиновника, їх ніколи не вистачатиме, тому Україна повинна сама знаходити фінанси на реформи.
Він також сказав, що ЄС не платитиме Україні за те, що їй доведеться відмовитися від таких назв, як «шампанське» і «коньяк». У подібній ситуації, за його словами, була Іспанія, коли їй поставили умови відмовитися від назв, що існували в ЄС. Тоді іспанці стали продавати цю продукцію під власною назвою і успішно експортувати її як іспанську.
Єесівський чиновник вважає, що українські олігархи є монополістами і вони не зацікавлені у вільній торгівлі: їх цікавить тільки те, як захистити свою монополію. Відповідаючи на запитання, чи зможе нинішній Президент подолати опір олігархів і реалізувати необхідні реформи, представник Європейської комісії сказав наступне: «Янукович має європейський порядок дня, який нам подобається». Він також розповів, що під час зустрічі з лідерами ЄС Янукович заявив: «Довіряйте не тому, що ми говоримо, а тому, що ми робимо».
На думку єесівського чиновника, від підписання Угоди про асоціацію до вступу її в дію може пройти багато часу. Це пояснюється тим, що вона має пройти процедуру ратифікації 29-ма парламентами. Тобто парламентами всіх країн — членів ЄС (їх 27), Верховною Радою України, а також Європейським парламентом. Тим часом Угода про поглиблену зону вільної торгівлі підлягає під компетенцію Європейського Союзу і потребує ухвалення лише Європейським парламентом та Верховною Радою. Зважаючи на те, що її текст потрібно перекласти на 23 мови, реально угода про поглиблену зону вільної торгівлі може вступити в дію 2013 року, зазначає єврочиновник. На його думку, Угода про асоціацію може вступити в дію лише 2015 року.
Досить невизначеною для України є перспектива переходу з негативного до позитивного списку країн, яким не потрібно отримувати візи для подорожування в ЄС. Для цього, як наголосив чиновник Євросоюзу, який має стосунок до візових питань, потрібно виконати наступні критерії: гарантувати безпеку документів, що передбачає впровадження біометричних паспортів, боротьбу з нелегальною міграцією, що включає реадмісію, громадський порядок та безпеку, а також регіональну послідовність і взаємність.
І тут, наголосив єврочиновник, є важливими два етапи. По-перше, ухвалення необхідного законодавства, створення відповідних інституцій. По-друге, стале впровадження законодавства і боротьба з організованою злочинністю. І це вже не політичне завдання, а технічне, виконання якого залежить від влади. Контроль за виконанням цих умов є справою не лише Європейської комісії, яка запропонувала Україні План дій щодо встановлення безвізового режиму, а й окремих країн — членів ЄС, які мають експертів у різних галузях і можуть відповідно дати оцінку тому, як українська сторона виконує умови названого вище плану.
Представник Єврокомісії звернув увагу на те, що деякі країни ЄС, зокрема Голландія, у якій до правлячої коаліції входять праві, вже просить більш критично дивитися на наслідки запровадження безвізового режиму для п’яти балканських країн. Оцінки буде зроблено у перші місяці наступного року, а доповідь підготовлено на середину року. Не виключено, що після цього може бути посилено умови скасування візового режиму для України.
Єврочиновник також сказав, що План дій щодо встановлення безвізового режиму для України фактично відповідає «дорожній карті», яку отримали в 2008 році балканські країни. Тому після виконання українською владою умов цього плану Київ може ставити питання про скасування візового режиму з ЄС. «Але, — застеріг єесівець, — Європейська комісія дуже уважно перевірить виконання Україною умов, щоб у всіх країн — членів ЄС не залишилося сумнівів щодо цього. І лише тоді це питання може бути поставлене на голосування в Європейському парламенті, який досі прихильно ставився до надання Україні безвізового режиму, і в раді міністрів юстиції Європейського Союзу». Для ухвалення рішення потрібна проста більшість голосів.
А коли це питання може бути поставлене на голосування, спеціаліст з візових питань у ЄС не береться судити. Він лише зазначає, що Україні не слід недооцінювати важливість сталого виконання законодавства і боротьби з організованою злочинністю, передбаченого в рамках реалізації Плану дій, нестачу коштів, персоналу і технічних засобів. І справді, так воно і є: цього року в Україні не було коштів навіть на демаркацію сухопутного кордону з Російською Федерацією, а ще не треба забувати, що досі Київ і Москва не дійшли згоди щодо делімітації кордону в Азовському та Чорному морях. Так що попереду багато роботи, і в уряду немає часу на роздуми, а вже зараз потрібно засукати рукава і працювати.
