Рада міністрів Європейського Союзу обнародувала «Щорічний звіт ЄС з питань прав людини». У доповіді аналізується, як 2002 року відстоювалися права людини в усьому світі і як про це дбав Євросоюз. Звіт говорить серед іншого про ситуацію у восьми пострадянських країнах, включаючи Україну.
Щодо України Євросоюз каже, що стежив за виборами до Верховної Ради з великою увагою. Доповідь нагадує, що ЄС залишився задоволеним згодою Києва на присутність спостерігачів ОБСЄ під час передвиборної кампанії й самих виборів. Іншим українським досягненням минулого року Євросоюз уважає те, що судова система в Україні стає дедалі незалежнішою й стабільнішою. ЄС, однак, зауважує, що залишається стурбованим ситуацією з українськими мас-медіа. Щодо Білорусі доповідь зазначає, що це єдина східноєвропейська країна, де 2002 року права людини відстоювалися ще гірше (у решті країн ситуація не змінилася або покращилася). Так, Брюссель згадує білоруські вибори 2001 року, які, на переконання ЄС, було проведено не за демократичними стандартами. Євросоюз шкодує, що ті вибори принесли проблеми політичним опонентам чинної влади, спостерігачам, незалежним мас-медіа і неурядовим організаціям. ЄС укотре вiдзначає, що в Білорусі мають без будь-яких обмежень працювати представники ОБСЄ. У звіті міститься єдиний позитив щодо Білорусі — Євросоюз сподівається, що намір білоруської влади запровадити інститут уповноваженого з прав людини покращить ситуацію. Говорячи про Росію, ЄС, звичайно, згадує Чечню. Євросоюз каже, як і коли він намагався переконати Москву звернути більшу увагу на проблеми республіки і її мешканців. Брюссель залишається стривоженим гуманітарною ситуацією в Чечні — зокрема, проблемами переміщених осіб, умовами перебування в таборах для переселенців та повільним розслідуванням справ чеченців, звинувачених у тих чи інших злочинах.
Кілька рядків у доповіді заслужила Молдова. ЄС вiдмiчає , що стурбований декількома подіями — тимчасовим призупиненням діяльності однієї політичної партії та нападками на свободу слова. Окрім того, Євросоюз стривожений умовами перебування в молдовських в’язницях та несправедливим судочинством. Про придушення свободи слова та свободи зборів йде мова і у висновках щодо Туркменістану й Узбекистану. Азербайджану Євросоюз нагадує, що наявність у країні політичних в’язнів суперечить зобов’язанням Баку захищати права людини.
