У Євросоюзі з’явилися передумови для створення широкої шпигунської мережі, повідомила вчора британська газета «Індепендент». Із таким рішенням, за інформацією видання, виступили європейські лідери, які дали доручення своїм спецслужбам та правоохоронним органам зосередити зусилля на виявленні та попередженні протестів антиглобалістів. Місяць тому під час зустрічі в італійському місті Генуя восьми світових лідерів сталися сутички протестантів, які виступили проти глобалізації, в результаті чого загинув один із демонстрантів. Можливе створення нової шпигунської мережі на європейських теренах якраз нібито покликане запобігти повторенню подібних ексцесів. Секретні переговори міністрів внутрішніх справ Євросоюзу, які відбулися ще минулого місяця, дають цілком ясно зрозуміти, що європейські уряди використовуватимуть поліцейську мережу, аби бути в курсі усіх запланованих акцій антиглобалістів. Нова сітка також займатиметься збиранням та наступним обміном інформації щодо того чи іншого протестанта (тобто на кожного заводитиметься мало чи не справжнє досьє). Ключову роль у виконанні цієї місії покладатимуть на Європол, твердить «Індепендент». Європол (скорочення від «європейська поліція») не так давно створена структура в рамках Євросоюзу із щтаб-квартирою в Гаазі, робота якої мало чим відрізнялася від звичайних поліцейських утворень, хіба що в останніх — більше повноважень. Європол в основному бореться з незаконною торгівлею наркотиками та виявленням злочинців у Євросоюзі. Заради справедливості слід зазначити, що в ефективність Європолу вірить мало хто, оскільки в цілому агентству доводиться займатися перекладацькою роботою, а не справжньою поліцейською (приміром, переклад справи грецьких правоохоронців на іншу європейську мову для допомоги у затриманні злочинця). Із ідею про створення широкої поліцейської мережі виступив міністр внутрішніх справ ФРН Отто Шилі. Німеччина здавна відома намірами створити загальноєвропейську структуру для боротьби зі злочинністю на зразок американського ФБР. Партнери ФРН по Євросоюзу відмовили у реалізації такого задуму через його суперечливий характер, проте на певне розширення повноважень поліцейських було дано добро. Згідно з новими заходами європейські уряді та поліція підтримуватимуть безперервний зв’язок щодо збору, аналізу та обміну відомостей про протестантів, створюватимуть спеціальні офіси безпеки із поліцейських тих країн, із яких походитимуть «групи ризику» антиглобалістів. До мережі буде також залучена Шенгенська інформаційна система, яка надаватиме базову інформацію про маніфестантів.
У нової «шпигунської» ідеї вже з’явилися й запеклі супротивники, борці за права людей, які вважають за неприпустиме збір інформації щодо окремої особи, яка просто брала участь в одному з протестів і жодним чином непричетна до сутичок із поліцейськими. Один із представників правозахисної європейської організації Ніколас Буш наголосив, що «люди, які нічого не вчинили протизаконного, повинні почуватися певними, що за ними не ведеться стеження. Криміналізацією усіх політичних та суспільних випадків вони породжують протистояння та конфлікт». Професор цивільного права із Осло Томас Мат’єсон вбачає велику небезпеку у зборі приватної інформації про віросповідання, сексуальне життя та політичну діяльність осіб з точки зору суспільних свобод.
