Коли російський диктатор Володимир Путін наказав своїм військовим увійти в Грузію минулого тижня, він здійснив значно більше, ніж звичайну підтримку проросійського маріонеткового уряду у сепаратистському районі. Цей уряд давно вже був створений у цілях російських націоналістів та КДБ. Відтак, гра почалася, й те, як Захід відреагує на це, безповоротно перепише історію так, як колись переписав її вступ Гітлера до чеських Судетів.
Запропонована Чемберленом ганебна політика замирення сприймалась Гітлером як зелене світло брати все, що він хотів у Європі. І саме це поклало початок Другої світової війни. Відсутність сильних та об’єднаних дій, спрямованих на те, щоб змусити Росію негайно припинити ворожі дії та вивести всі російські війська з усієї Грузії буде трактуватися Путіним також як зелене світло, як майбутня ліцензія на початок реалізації головної мети. А нею є захоплення контролю над останніми значними нафтопроводами до Європи, які досі не під контролем РФ, і відновлення Російської імперії через підкорення України та Молдови. Наслідок для Європи та Заходу буде катастрофічним.
Наш сміливий молодий світ продемонстрував, що він не буде потурати беззубим міні-тиранам, таким як Саддам Хусейн. Тепер питання полягає в тому, чи матиме світ сміливість зазирнути в обличчя максі-тиранам — як Путін, який отримав криваву спадщину Сталіна.
На жаль, російське вторгнення в Грузію стало можливим завдяки егоїстичності та короткозорості як європейських, так і американських урядовців та політиків. Серед факторів, які уможливили вторгнення:
1. Дозвіл Росії бути офіційною миротворчою силою ООН в Осетії, що можна порівняти з дозволом Бен Ладену охороняти ядерну зброю США;
2. Поступка європейських лідерів перед залякуваннями росіян і ненадання Грузії та Україні плану дій щодо членства в НАТО цієї весни;
3. Нездатність США та Європи відхилити Доктрину замирення сенатора Шумера.
Вперше проголошена цього літа у Нью-Йорку сенатором Чарльзом Шумером доктрина замирення пропонувала США потурати російській гегемонії у Східній Європі в обмін на підтримку Росією дій проти Ірану і допомогу в зниженні цін на нафту.
У той час як президент Рейган казав: «Містере Горбачов, давайте зруйнуємо цю стіну!», сенатор Шумер, здавалося, говорив: «Містере Путін, піднімайте вашу залізну завісу. Все о’кей!»
Важливим питанням є: чи вважати доктрину Шумера лише тимчасовим відхиленням від політики демократичного табору чи, можливо, вона віщує значні зміни в закордонній політиці США?
Оскільки Шумер є провідним демократом, то неспроможність демократичної партії та кандидата у президенти в США Барака Обами відкинути доктрину умиротворення призвела до того, що росіяни тепер не вірять у можливість США кинути виклик Росії у випадку виграшу Обами на виборах у листопаді.
Через брак сміливості визнати реалії Захід послідовно був не в змозі відповісти сучасним способом на російську тактику, яка не дуже змінилася за останнє сторіччя. Вона успішно застосовувалася в Україні в 1918 році, потім у Латвії, Литві та Естонії в 1946 році, Угорщині — 1956, Чехословаччині — 1968 та в Афганістані у 1980-ому. У 90-тих Росія зробила перерву, щоб одягти інший костюм. Росіяни замінили застарілий марксистський фасад «СРСР» на більш сучасний та презентабельний «Російська Федерація». І от — усе почалося з початку — Грузія в 2008 році.
Якщо Росію не зупинить Захід, Україна та Молдова будуть наступними. Російська тактика в Осетії ідентична до тієї, яку застосовував Путін у «сепаратистських регіонах», Криму та Придністров’ї. Російський диктатор не тільки серйозно налаштований відновити сталінську Російську імперію — Він Робить Це!
А іноді дехто виявляється настільки недалекоглядним, що робить для Росії подарунки, про які вона й не мріяла, — наприклад, призначає росіян миротворцями від ООН у Південній Осетії! А що далі? Як щодо того, що призначити Аль-Каїду охоронцем Вашингтону або Хамас охоронцем Стіни Плачу? Російські «миротворці» в Осетії! Коли путівник для дурості (чи зрадництва) у дипломатії буде створено, цей вчинок вимагатиме особливого розділу.
Також тривожною є неспроможність Заходу визнати, що політика Росії відносно України не змінилася за останні 350 років, коли Петро І вирішив створити для себе імперію, вирізуючи та пожираючи при цьому своїх сусідів. Найбільш фундаментальною необхідністю для Росії при створенні імперії була й залишається... Україна. Без України Росія щось трохи більше, ніж азійська тундра, озброєна до зубів та з великою кількістю грошей — свого роду заморожена Саудівська Аравія з ядерною зброєю. Щоб точно стати імперією або просто європейською країною, Росія потребує України — її землі, її ѓрунти, церкви, культуру, традиції та промисловість — її ріг достатку Божої щедрості.
Єдина річ, якої не потребує Росія — це українці, яких росіяни за століття звикли вбивати та знищувати. Останній раз це тривало протягом 26 років у першій половині XX століття, кульмінацією чого став Голодомор 1932—1933 рр., під час якого загинуло 10 млн. невинних українців, переважно старих, жінок та дітей. Ніхто не сумнівається, що в Росії є люди, які готові, бажають та спроможні закінчити цю справу.
Російське вторгнення в Грузію відразу ставить під загрозу виживання Грузії як вільної та демократичної країни. Це перший крок, який відновить Російську імперію. Це також передвіщає військове завоювання України та Молдови у найближчому майбутньому, можливо, навіть у 2009 році.
Російське вторгнення в Грузію готує платформу для майбутнього, коли Росія буде ефективно контролювати фактично все енергопостачання до Європи. Ця європейська залежність від Росії зруйнує Північноатлантичний альянс, таким чином прокладаючи шлях до підкорення Сполучених Штатів і Європи російській гегемонії.
Росія, господар світових енергетичних ресурсів, який не боїться жодної національної армії, нова супердержава, якій ніхто не може кинути виклик, і все в руках нещадного сталінського диктатора — і це вже справжня Імперія зла.
Петро БОРИСІВ — президент Голівудської фундації «Тризуб», штат Каліфорнія
