Саміт між Індією та Пакистаном, від якого чекали хоч би перших кроків лідерів двох країн до примирення, завершився, по суті, нічим. Президент Пакистану Первез Мушарраф і прем’єр-міністр Індії Аталь Бехарі Ваджпайі, як вказують агентства, намагалися знайти компромісні розв’язання давно наболілих проблем — у тому, що стосується, зокрема, торгово-економічних відносин, культурних обмінів. Однак як не намагалася Індія не зачіпати хворобливе для обох сторін питання Кашміра, Пакистан реагував однозначно: « Жодну проблему не можна буде вирішити доти, поки необговореною і невирішеною залишається головна. Прогрес щодо Кашміра повинен бути досягнутий тільки у тандемі з іншими питаннями». Хоч генерал Мушарраф не раз заявляв, що до певного часу кашмірське питання залишиться невирішеним. Індійська делегація розповсюдила повідомлення про те, що у ході саміту вирішуються чотири основнi питання: заходи зi зміцнення ядерної безпеки, терористична діяльність прикордонних зон, торгові відносини та питання про військовополонених. Кашмір при цьому не згадувався.
Суть проблеми у тому, що Пакистан, не висуваючи офіційних претензій на володіння Кашміром, що наділений, згідно з індійською конституцією, особливим статусом, надії не втрачає. Делі звинувачує Пакистан у підтримці екстремістських угруповань у Кашмірі, які виступають за відокремлення штату від Індії.
Два лідери і не могли б з першого разу про все домовитися — кожен iз них має зобов’язання перед своїми елітами та перед громадською думкою. Проблема, однак, посилюється тим, що обидві держави оголосили про володіння ядерною зброєю і не прагнуть його ліквідувати.
Рецептів світ поки виробити не встиг — до того ж Делі виступає проти можливого втручання ООН в урегулювання кашмірської проблеми.
МЗС України заявило, що вітає поновлення діалогу між Індією та Пакистаном. Тим часом навіть з поновленням діалогу важко: два лідери так і не домовилися про регулярні зустрічі міністрів закордонних справ, не було підписано підсумкового комюніке. Конфлікт, котрий триває вже більше, ніж півстоліття, — мабуть, зайве свідчення недосконалості існуючої системи устрою світу.
До речі, у Делі свого часу розсердилися на Київ через «танковий» контракт між Україною та Пакистаном.
