Днями з німецького міста Регенсбург стартувало Друге міжнародне спільне інспектування Дунаю. Згідно з планами, до 27 вересня три судна експедиції пройдуть понад 2 375 кілометрів, відвідають 10 країн і проведуть численні дослідження якості води, вивчаючи екологічний стан Дунаю. Мета експедиції також — привернути увагу населення й громадськості до проблеми забруднення Дунаю.
Басейн цієї ріки є другим за величиною в Європі, становить 801463 кв. км і охоплює 19 європейських держав. Таким чином басейн Дунаю дійсно є найбільшим у світі інтернаціональним річковим басейном. 81 млн. жителів різних країн від Шварцвальду до берегів Чорного моря, які розмовляють різними мовами, мають різні культури та історії, називають Дунай своєю батьківщиною.
Як відомо, ріки не знають кордонів. Тому проблеми, пов’язані з забрудненням навколишнього середовища в басейні, можуть бути вирішені тільки завдяки спільним зусиллям усіх країн Дунайського басейну. Для реалізації цих зусиль було розроблено Конвенцію про захист ріки Дунай, яка набрала чинності в 1998 році. 13 країн Дунайського басейну використовують цей документ як правову основу, що направляє їхні спільні зусилля щодо захисту й стійкого використання вод Дунаю та інших екологічних ресурсів.
У доповнення до європейського співтовариства сторонами, що беруть участь у Конвенції стали також Німеччина, Австрія, Чеська Республіка, Словаччина, Угорщина, Словенія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Сербія, Болгарія, Румунія, Молдова та Україна. Чорногорія готується ратифікувати цей документ. Для того, щоб Конвенція про захист ріки Дунай змогла стати ефективним та життєздатним інструментом, і була створена Міжнародна комісія із захисту ріки Дунай, більш відома своєю скороченою назвою — Дунайська комісія.
Інституційною основою Комісії стала конференція всіх країн-учасниць, пленарна комісія, дев’ять експертних і робочих груп і постійний секретаріат у Відні. У роботі комісії беруть участь 11 спостерігачів, включаючи кілька професійних організацій, таких як: Форум щодо екології Дунаю, Всесвітній фонд дикої природи та інші.
Сьогодні комісія є ефективним міжурядовим органом. Вона сформована з делегацій країн-учасниць, які включають у себе представників урядів на найвищому рівні, технічних експертів, представників громадськості, а також наукових об’єднань. Комісія має також певну політичну вагу, що реалізовується через конференцію міністрів, яка уповноважена приймати обов’язкові до виконання рішення. Неурядові організації мають статус спостерігачів, що забезпечує прилюдність діяльності.
Із часу свого створення комісія перетворилася в одну з найбільших міжнародних організацій з експертизи й річкового менеджменту в Європі. Її амбіційна місія — підтримувати й координувати систематичне та об’єктивне управління водними ресурсами, включаючи захист, поліпшення і раціональне використання води для того, щоб країни Дунайського басейну могли отримати максимум переваг від її використання.
Що ж робити, щоб Дунай був чистим? Дунайська комісія вважає, що для цього уряди держав Дунайського басейну повинні ухвалити важливі й обгрунтовані рішення про подальші спільні зусилля, які б сприяли зниженню забруднення Дунаю, а також поліпшували його екологічний стан. Це повинно допомогти їм у виконанні зобов’язань, обумовлених у підписаній в 1998 Конвенції про захист ріки Дунай а також «Рамкових директив про водокористування», — одного, мабуть, із найсуворіших у світі законодавчих актів Європейського співтовариства з охорони водних ресурсів. Високий рівень біологічного забруднення ріки, а також забруднення іншими токсичними шкідливими речовинами — всі ці чинники призвели до того, що європейський законопроект не досягає своєї мети.
Для прийняття таких важливих для долі регіону рішень урядам необхідна високоточна й порівнянна з іншими джерелами інформація. Нинішня експедиція продовжить роботу, розпочату в 2001 році першим міжнародним спільним інспектуванням Дунаю — для того, щоб мати можливість провести аналіз і ретроспективне порівняння даних, зібраних першою експедицією. Об’єм нинішнього обстеження буде значно розширений. Експедиція введе в дію нові місця забору проб, будуть застосовані нові параметри обстежень, а також уперше належить дослідити найбільші притоки Дунаю. Крім того, зібрані матеріали дозволять Дунайської комісії створити одну з найпрогресивніших у світовому масштабі міжнародних інформаційних баз даних, пов’язаних із рікою Дунай. Наприклад, вона включатиме в себе інформацію про тисячі представників біологічних видів, що повністю залежать від життєдіяльності ріки.
Нагадаємо, перше міжнародне інспектування Дунаю було здійснене в 2001 році під керівництвом міжнародної комісії із захисту ріки Дунай (ICPDR), і є одним із найрізносторонніших аналізів якості води та екологічного стану ріки Дунай. Під час експедиції було проаналізовано понад 140 хімічних і біологічних параметрів і отримано понад 40 000 результатів. Результати цієї дослідницької експедиції ще на один крок наближають нас до головної мети — Дунаю, чистого від забруднення.
До складу нинішньої експедиції входить сербське судно «Argus», яке служитиме головним дослідницьким лабораторним центром, у той час як угорський криголам «Szechsenyi» забезпечить відпочинок і мешкання міжнародного екіпажу, а також оснастить його всім необхідним під час плавання. Наданий Європейським співтовариством об’єднаний дослідницький центр Piscius займатиметься головним чином екологічними дослідженнями різних видів риб у Дунаї. Крім того, національні групи вчених тих країн, через води яких проходитиме дослідницький конвой, також нададуть допомогу в заборі проб і їхньому аналізі на борту судна.
Деякі спеціально передбачені дослідження будуть виконані вже в ході плавання. Науковий центр на борту «Argus» проведе дослідження проб води, також із берегів Дунаю буде здійснений електричний вилов риби. Цілу низку проб заплановано відіслати в різні лабораторії Європи, оснащені найсучаснішим обладнанням, для того, щоб виконати дуже точні й багатосторонні дослідження якості води за спеціально заданими параметрами.
Експедицією передбачено приблизно 95 різних місць забору проб у 11 країнах на всій протяжності Дунаю. У план Другого міжнародного спільного інспектування Дунаю входить також тестування проб води з таких приток Дунаю як Морава, Драва, Тіса, Сава, Велика Морава, Аргес, Олт, Іскар, Русенський Лом, Янтра і Прут. У кожному з 95 пунктів запланованих експедицією будуть виконані різні типи зобору проб, серед них — проби води, осадових відкладень, біології, зважених частинок, раковин, а також риб. Кожний із цих заборів проводитиметься з лівої, правої, а також із середньої частини поперечного перетину ріки.
