Цього року в України як країни, що головує в ОБСЄ, є чимало приводів заявити про себе як на міжнародній арені, так і у себе вдома. І такою черговою можливістю стала міжнародна конференція «Роль міжнародних організацій у національній безпеці України», яка відбулася вчора у Дипломатичній академії МЗС з ініціативи Центра Разумкова і Офісу зв’язку НАТО в Україні.
І міністр закордонних справ України Леонід Кожара у своєму 16-хвилинному виступі, який він назвав суб’єктивними спостереженнями, здебільшого розповідав про роль України в міжнародних організаціях, зокрема про пріоритети України під час цьогорічного головування. Звісно, це також важливо, зокрема і те, які теми Україна порушує під час цього головування, а також з якими ініціативами вона виступає в різних міжнародних організаціях, позиціонуючи себе як відповідальний гравець.
Міністр нагадав, що Україна має солідний багаж участі в операціях ООН. За його словами, за цей час почесну миротворчу місію виконало понад 34 тис. українських військових і поліцейських. «Ми маємо намір консолідувати цей внесок. А часи транскордонних загроз і піратства, тероризм, кіберзлочинність, розповсюдження зброї масового знищення, торгівля наркотиками зумовлюють необхідність розвитку конструктивного партнерства України з НАТО», — сказав Кожара. За його словами, вже за кілька днів флагман військово-морських сил України фрегат «Гетьман Сагайдачний» має вийти з Севастополя, щоб приєднатися до операції НАТО «Океанський щит» для участі в боротьбі з морським піратством у районі Африканського рогу та затоки.
Шеф української дипломатії поінформував учасників конференції, що на сьогоднішній день у Верховній Раді є проект відповідного закону про ратифікацію угоди між Україною і НАТО щодо участі в цій операції. За його словами, розгляд цього законопроекту заплановано на 19 вересня.
Кожара також сказав, що зараз Україна розглядає пропозиції про участь нашої держави в операціях під проводом ЄС. Україна готова зробити свій внесок у здійснення спроможностей ЄС у контексті європейської і глобальної безпеки, наголосив він.
З іншого боку, не можна не звернути уваги на його слова про те, що низка міжнародних і регіональних організацій, зокрема і ЄС, і РЄ, виконують важливу роль зовнішнього стимулу внутрішніх реформ та поширення демократичних стандартів у нашій державі.
Із підписанням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Вільнюсі, наголосив Кожара, Україна отримає найкращий інструмент підтримки демократичних перетворень у себе вдома. Він відзначив провідну роль Ради Європи і її інституцій у реформуванні українського законодавства на базі європейських норм і стандартів. «Один з найголовніших чинників довіри і зміцнення міжнародної безпеки, — продовжив міністр, — є активне торговельно-економічне співробітництво і лібералізація торговельних режимів та зближення стандартів у цій сфері. Цій меті слугуватиме підписання Угоди про асоціацію, але бачимо своїм завданням сприяння лібералізації торгівлі в інших форматах у рамках різних міжнародних і регіональних організацій. Усунення торговельних бар’єрів було одним з пріоритетів головування України в ОЧЕС, воно є однією з першочергових цілей України в організації ГУАМ. У взаємодії з регіональними організаціями в СНД (ЄврАзЕС, Митним союзом), ми виходимо з того, що торгівля, інвестиції, кооперація є ключем для безпеки добробуту на широкому геополітичному просторі. Ми продовжуємо рух до поглиблення і вдосконалення ЗВТ у рамках СНД, і це об’єктивно буде одним з пріоритетів головування України в СНД наступного року. Я залишаюся переконаним, що підписання Україною Угоди про асоціацію всупереч песимістичним прогнозам стане важливим чинником безпеки у Східноєвропейському регіоні. А в майбутньому, безумовно, сприятиме гармонізації відносин у трикутнику ЄС — Україна — Росія».
Свою думку щодо вищезгаданого трикутника Кожара пояснив тим, що неодноразово проголошена керівництвом ЄС та Росією мета створення вільного економічного та гуманітарного простору від Атлантики до Тихого океану залишається і сьогодні актуальною, а це означає, що зближення України та ЄС на основі Угоди про асоціацію жодною мірою не суперечить таким намірам, а навпаки може зіграти роль стимулу для створення і їхньої реалізації.
Заступник генсека НАТО Александр Вершбоу у відеозверненні зі штаб-квартири в Брюсселі зазначив, що тема національної безпеки України і її відносини з міжнародними організаціями є важливою, а останні події в цій країні, а також в Росії, Молдові та Вірменії, роблять її ще важливішою.
«З наближенням Вільнюського саміту Східного партнерства, — сказав він, — ми маємо пам’ятати про те, що фундаментальний принцип Гельсінського заключного акту, який є ключовим елементом національної безпеки і суверенітету, і полягає в тому, що кожна нація вільна будувати відносини з партнерами за власним вибором».
Заступник генсека відзначив, що попри зняття Києвом питання про членство в НАТО за останні три роки співпраця між Україною та Альянсом стала значно інтенсивнішою і продуктивнішою, ніж це було до цього. За словами Вершбоу, Україна значно збільшила внесок в очолюванні НАТО операції в Косово і Афганістані. «Україна, — наголосив він, — була однією з перших країн, які пообіцяли долучитися до нової пост-2014 місії з надання допомоги афганським силам безпеки».
Заступник генсека також відзначив, що Україна бере участь в антипіратській операції «Океанський щит», відправляючи пізніше восени в Середземне море флагман українського флоту «Гетьман Сагайдачний». Після завершення ротації наприкінці грудня цей корабель одразу буде залучено до антипіратської операції «Аталанта» під егідою ЄС.
За словами Вершбоу, все це стало можливим завдяки тому, що цей корабель досяг рівня оперативної сумісності, яка необхідна для злагодженої співпраці і з силами НАТО, і ЄС.
«Ми також бачимо плоди наших зусиль з розвитку більш тісних і ефективних відносин з іншими міжнародними організаціями, не лише з ЄС, а й з ООН і ОБСЄ. Україна зробила історичний вибір на користь приєднання до європейської сім’ї націй. Вона довела свою надійність як партнер, який повністю готовий узяти на себе частину тягаря з підтримки міжнародної безпеки, включаючи вміле головування цього року в ОБСЄ», — наголосив Вершбоу.
Провідний аналітик Інституту Євро-Атлантичного співробітництва, експерт з питань зовнішньої та внутрішньої політики України, головний редактор сайта Євроатлантика.info Володимир ГОРБАЧ вважає, що, на превеликий жаль, Україна не використовує міжнародний інструментарій для гарантування національної безпеки. За його словами, Україна вдало діє, коли треба вступити в якусь міжнародну організацію і створити нові зони вільної торгівлі чи безвізовий режим з певною країною. «В плані креативності, — наголосив він, — Україна справляється із завданнями, які ставить перед собою. Проте в плані діяльності в рамках міжнародних організацій є величезні проблеми. Після проголошення вступу України в ту чи іншу організацію логічних послідовних і прагматичних дій майже ніколи не буває. Україна переважно задовольняється статусом членства, а не отриманням переваг від цього членства, тобто її цікавить більше статус, і вступ в організацію сприймає як фініш діяльності, як закінчену річ в собі, і в цьому головна проблема».
При цьому експерт сказав, що він не бачить різниці у підходах України до міжнародних організацій з переходом однієї влади до іншої. І тут інституційна пам’ять в забудькуватості передається далі, зазначає Горбач.
І головування України в ОБСЄ, вважає він, не позначилося ніяким чином на міжнародному становищі і не додало престижу чи якоїсь міжнародної ваги. Більшою мірою це ритуальні заходи, які не приносять безпосередньо користь Україні, стверджує експерт.
«Щодо співпраці України з НАТО, — зазначив Горбач, — то це, перш за все, приносить користь Альянсу, тому вони це цінують і кожного разу підкреслюють. А це жодним чином не наближає Україну до того, щоб користуватися вигодами від повного членства в НАТО. Адже контриб’ютор безпеки не завжди є її споживачем, і в українському випадку це яскравий приклад».
