Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iнтеграційні уроки Польщі та Німеччини

Чи потрібні Україні наставники для просування в ЄС?
15 грудня, 2009 - 00:00

У Києві та європейських столицях вже давно зрозуміли, що адвокатство не потрібно ні Україні, ні членам ЄС. Сьогодні Україна сама не хоче й чути, щоб хтось був адвокатом на шляху до Європейського Союзу. З іншого боку, ніхто з країн ЄС вже не набивається на цю роль. Раніше роль адвоката України в ЄС грала Польща і меншою мірою Литва, які й зараз активно підтримують членство нашої країни в ЄС і НАТО.

На думку деяких європейських та українських експертів, тепер для України є актуальним наставництво з боку країн, які мають досвід інтеграції до Європейського Союзу. Таку думку, зокрема, висловив виконавчий директор Німецького комітету економічних зв’язків зі Східною Європою, професор, доктор Райнер Лінднер під час організованого Представництвом «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі круглого столу на тему «20 років потому: виклики та можливості для Німеччини, Польщі, України та Словаччини».

Німецький експерт вважає, що Румунія може бути чудовим наставником для Молдови, а Польща для України, як свого часу Німеччина була наставником для Польщі. Цю думку фактично поділяє український публіцист, журналіст-міжнародник Віталій Портніков, який наголосив, що міжнародні фінансові організації повинні давати Україні кредити тільки під конкретні зобов’язання, що сприяють реформам, розвитку малого і середнього бізнесу. Інакше кажучи, трансформації країни з низу.

Тим часом старший дослідник Варшавського Центру міжнародних відносин Евгеніуш Смоляр відзначив, що у Польщі не було іншого вибору як здійснювати радикальні реформи. Водночас він сказав, що головним уроком Польщі є збереження в країні сильних демократичних інститутів. За словами польського експерта, досвід його країни свідчить про необхідність посилення демократії водночас з проведенням реформ. «Політикам не можна довіряти, вони потребують контролю, сильних інституцій», — підкреслив пан Смоляр.

Польський експерт звернув увагу на те, що в Польщі стався дивний феномен, який полягав у тому, що владу втратили політики, які виступали за радикальні реформи. А якщо влада робить реформи і потім втрачає владу, то потрібні сильні інститути демократії, приватні мас-медіа, вважає він.

Відтак Смоляр робить висновок, щоб провести ліберальні реформи, політики мають спостерігати за настроями і потребами населення та пояснювати йому необхідність здійснення реформ. «Бізнес хоче змін і передбачуваності, тому треба поєднати інтереси бізнесу та реформ і потреби людей. Люди хочуть незалежної судової системи, моніторингу за діями влади інакше виникає корупція», — підкреслив польський експерт.

Тим часом доктор Лінднер, торкаючись теми німецьких уроків, сказав, що в процесі модернізації були здійснені помилки. За його словами, процес приватизації державних підприємств у Східній Німеччині був не зовсім добрим. «Підприємства були девальвовані, знецінені і продані за копійки. І потім не всі були використані за призначенням», — сказав він. Відтак німецький експерт наголосив на важливості плавності процесу приватизації, який в Україні, на його думку, є поступовим.

Лінднер вважає, що Україна повинна стати незалежною від міжнародних фінансовий організацій у плані фінансування бюджету. «Це важливо для ментальності людей, які вважають, що можуть справитися без допомоги і самостійно розвиватися. Більш незалежним має бути Національний банк, а також фінансові інституції. Україна має промисловість, але для неї потрібен новий менеджмент, інноваційні технології. Потрібні також інновації, диверсифікація і модернізація економіки», наголосив німецький експерт. Інакше, додав він, Україна не зможе бути незалежною від іноземних міжнародних фінансових організацій. За його словами, проблемою є те, що іноземці не бачать добрих можливостей, тому рівень залучення іноземних інвестицій є дуже низьким.

Пан Смоляр звернув увагу на те, що економіка змінюється повільно, тому для України важливо мати політичне лідерство, яке знатиме чого хоче. «Для України надзвичайно важливо створити процес просування політичних експертів, політиків. Потрібна концепція створення нової еліти, яка має бути відкритою та адаптувати інших до себе, абсобціювати експертизу із Заходу», — наголосив польський експерт.

Експерти також говорили про роль ЄС і майбутнє євроспільноти. Наприклад, доктор Лінднер висловив думку, що у 2029 році Україна проводитиме у себе перший саміт ЄС, матиме свого єврокомісара, святкуватиме 12 річницю виведення російського чорноморського флоту з території країни.

Тим часом Віталій Портніков наголосив: «ЄС має усвідомити, що без України стабільної в європейському сенсі не буде стабільності в Європі. Важливо, щоб Україна розвивалась за європейськими правилами, на цінностях, які мають об’єднувати».

Пан Смоляр вважає, що Брюссель розуміє, що відбувається між ЄС та Україною. І свідченням цього, додав він, є запропонована Європейською Комісією модернізація української ГТС. «Це далекоглядне рішення», — підкреслив польський експерт. Говорячи про такий стимул, як перспектива членства в ЄС, він нагадав, що Польщі ніколи не говорили, що вона стане членом ЄС, а казали, що Польща може стати членом ЄС, якщо виконає умови.

Микола СІРУК, «День»
Газета: 
Рубрика: