Розвиток подій у багатій на нафту Перській затоці співпав у часі з підйомом цін на нафту на світових ринках, пік якого прийшовся на минулий тиждень. Причому Ірак опинився в епіцентрі подій. Режим Саддама Хусейна не лише втримався, а й почав демонструвати певну агресивність.
Ірак звинуватив Кувейт в тому, що він видобуває іракську нафту (подібні закиди були причиною вищезгаданої війни в Перській затоці 1990 року). У відповідь Кувейт, за повідомленням інформагентств, закликав до серйозних міжнародних зусиль із стримання свого колишнього окупанта — Ірака., який загрожує стабільності в регіоні. Міністр оборони США Уїльям Коен заявив, що Штати та їхні союзники не дозволять іракському лідеру Саддаму Хусейну загрожувати і чинити агресивні дії щодо країн-сусідів.
Одночасно іракські офіційні джерела розповсюдили інформацію про обстріл іранськими силами одного з районів Багдада і коментар одного з іракських військових — що цей злочин не залишиться без покарання. Звинувачення доповнило низку попередніх закидів сторін одна до одної в тому, що вони підтримують опозиційні до режима Саддама групи. До цього додалася відмова Іраку допустити на свою територію інспекторів ООН, доки не будуть скасовані санкції. Однак події виявили й інші підходи до ситуації, що складається навколо Іраку. Вчора до іракської столиці прибула делегація російських нафтовиків на чолі з президентом компанії «Стройтрансгаз», приліт яких не був узгоджений з комітетом ООН по санкціях. На думку світових інформаційних агенцій, Росія таким чином в черговий раз продемонструвала готовність до співробітництва з Іраком, незважаючи на режим міжнародних санкцій. І це поставило Захід перед дилемою — і невдоволення Москвою висловити не так просто. І підігрівання іракської проблеми невигідне, оскільки це неминуче призведе до чергового зростання світових цін на нафту, яка і так надзвичайно дорого коштує в політичному сенсі для урядів західноєвропейських країн.
