Ціни на світовому ринку нафти знову зросли, як Ірак оголосив про припинення експорту «чорного золота». І хоч на Заході політики висловлюють упевненість, що це явище тимчасове, спричинене спонтанним рішенням Багдаду, а представники Організації країн — експортерів нафти (ОПЕК) переконують, що у разі потреби експортна квота нафти може бути збільшена для уникнення браку пального в країнах Заходу, світ опинився віч-на-віч перед черговою загрозою паливної кризи. Варто лише нагадати, що досі Ірак постачав на світовий ринок близько 2 млн. барелів нафти, а на долю нафтовиків цієї країни припадає 4% видобутку сировини на планеті. Подібні випадки вже були в недавній історії: у 1999—2000 роках Багдад «грався» скороченням експорту нафти на світовий ринок, що в результаті на кілька місяців порушило рівновагу на нафтовому ринку, а країни Заходу стали на межі паливного хаосу.
Іракське рішення стало відповіддю на документ Ради Безпеки ООН, згідно з яким дія досі чинного режиму триватиме ще один місяць (а не шість, як раніше). У липні представники РБ збираються знову обговорити пропозицію Великої Британії та США про перегляд дотеперішньої політики санкцій проти Іраку. Лондон та Вашингтон виступають за запровадження так званих «розумних санкцій», які передбачають припинення будь-яких обмежень на ввезення до Іраку товарів цивільного призначення, однак посилюватимуть контроль щодо непроникнення в країну військових технологій і матеріалів, із яких можна виробляти зброю. Іраку така ідея виявилася не до душі: як заявив міністр закордонних справ держави, такий хід подій ускладнить наукову співпрацю Багдада iз закордонними фахівцями, а це в свою чергу відкине розвиток Іраку мало не до епохи феодалізму. Саме тому оточення Саддама Хусейна не забарилося із реакцією на рішення РБ ООН, запровадивши проти країн Заходу власні санкції.
Країни—члени ОПЕК, представники якого зібралися учора у Відні, переконують, що у разі нагальної потреби видобуток нафти буде збільшено. Жодних симптомів кризи світові нафтовики не вбачають. Венесуельські економісти переконують, що ціни попри іракське рішення лишаються більш-менш стабільними... Незначне ж зростання цін одразу після оголошення Іраком своєї антизахідної акції було тимчасовим і довго не триватиме (на Лондонській нафтовій біржі, між тим, вартість одного бареля нафти марки «брент» зросла на 19 центів, склавши $29,26). В ОПЕК більше року точаться суперечки з приводу збільшення експортних квот на нафту: Венесуела наполягає на їх зменшенні, позаяк нинішня вартість видається збитковою для деяких країн- постачальниць. Саудівська Аравія та Кувейт у подібних дискусіях, навпаки, виглядали відступниками, подеколи не погоджуючись із політикою ОПЕК за останній час. За повідомленнями світових інформагентств, Ер-Ріяд і цього разу, утримуючись від коментарів іракського рішення, висловився за покриття «дірки» на нафтовому ринку. У цілому від рішення Багдада поки що ні холодно, ні жарко як західним країнам, так і самому Іраку. Першим через їхню упевненість, що кризу вдасться оминути, другому через неотримання морального задоволення через відсутність каяття Заходу. Проте скільки така ситуація триватиме, сказати досить складно. Арабські країни почали тиснути на Саудівську Аравію та Кувейт, аби ті не збільшували експорт нафти, не висунувши перед тим жодних вимог Вашингтону. ОПЕК, дбаючи про нафтові потреби світового ринку, переживає власну кризу. Заходу лишається тільки чекати.
