У неділю рано до Тегерана прибула представницька делегація МАГАТЕ на чолі із заступником гендиректора Германом Накаертсом. У делегації, окрім двох старших експертів зброї — Жака Боти із Франції та Невілла Вайтинга із Південної Африки, є ще й Рафаель Гросс, якого вважають правою рукою глави МАГАТЕ Юкії Амано. Напередодні свого прибуття в Тегеран місія закликала Іран співпрацювати в перевірці твердження про буцімто спроби Ірану створити ядерну зброю, зазначивши, що таких поїздок не було вже три роки. Останнє дещо перебільшено, оскільки сам Накаертс побував у Ірані в серпні минулого року, коли відвідав усі ядерні об’єкти. А листопадова доповідь у МАГАТЕ з її загальними формулюваннями штибу «Іран досліджує й експериментує з технологіями й навичками, потрібними для створення ядерної бомби» викликала неабиякий гнів у Тегерані. Ба більше, він звинуватив її авторів у передаванні інформації «третій стороні», наслідком чого стало вже третє числом убивство іранського фахівця з ядерних питань. Тож в аеропорту Хомейні місію МАГАТЕ зустріла і численна група громадян із портретами Мостафи Ахмаді Рошана. Це до того, що місія оголосила про намір не лише відвідати об’єкти її зацікавлення, а й «поговорити з ключовими іранськими ученими». Рошан, який працював заступником директора підприємства із збагачення урану в Натанзі, теж відгукувався на бажання інспекторів поговорити. А 12 січня невідомий мотоцикліст прикріпив до його авто магнітну міну...
Прибуття делегації МАГАТЕ відбулося після заяви 26 січня президента Ірану Махмуда Ахмадінежада про готовність до переговорів із західними державами з приводу його ядерної програми. Одразу після того міністри закордонних справ Росії та Туреччини Лавров і Давутоглу разом закликали до щонайшвидшого відновлення переговорів між Іраном і групою 5+1 (США, Британія, Франція, Росія, Китай і Німеччина) і повідомили, що обидві країни активно працюють над створенням умов для переговорів.
І заяви про потребу переговорів, і прибуття делегації МАГАТЕ — це все припало на пік риторики про буцімто неминучість воєнного удару по Ірану та запровадження нових санкцій ЄС проти ісламської республіки: з липня країни ЄС не купуватимуть іранської нафти, яка нині становить 18% їхніх закупівель, а шукатимуть їй заміну. Тегеран у відповідь пообіцяв припинити постачання вже зараз, а нафтові монархії Затоки попередив про небажані наслідки, якщо вони візьмуться компенсувати іранський імпорт на Захід. Щоб посилити аргументацію, Тегеран наочно продемонстрував військовими навчаннями, як може блокувати Ормузьку протоку — цю нафтову артерію світової економіки.
Президент Барак Обама, повідомили, написав листа іранському керівництву, попередивши, що Іран ризикує «перейти червону лінію». Але якщо американська сторона повідомила тільки про цю погрозу («ужити заходів для забезпечення вільного проходу в міжнародних водах»), то іранські посадовці повідомили і про другу частину листа, де Обама запевняє, що він «не вдасться до будь-яких ворожих дій проти Ірану» і пропонує прямі переговори. Звісно, Обама розуміє, що війна геть небажана, коли тільки 56% американців підтримують ідею нападу (показово, що в Ізраїлі цифра ще менша — 46%), що навіть блокування іранської нафти, до чого Вашингтон так наполегливо схиляв союзників, якщо і запрацює в липні, то призведе до зростання ціни на енергоносії — з усіма небажаними для переобрання Обами на посту президента наслідками. Ну, а про якусь доказову базу щодо звинувачень Тегерана в намірах заволодіти бомбою годі й говорити...
Отож, виглядає, у Тегерані починають сприяти побажанню Обами. І роблять це делікатно, щоб за обставин президентських виборів яструби з Республіканської партії не скористалися з цього, звинувативши чинного главу держави в капітулянтстві. Адже тезу про «зростання небезпеки ядерного Ірану», який, мовляв, загрожує передусім найближчому союзникові США — Ізраїлю — республіканці використовують якнайактивніше.
13 січня власник і видавець часопису «Атланта Джювіш Таймс» Ендрю Адлер у своїй колонці описав можливі варіанти реагування Ізраїлю на здобуття Іраном ядерної зброї. Окрім традиційної ідеї воєнного удару, Адлер запропонував і таку: «Доручити агентам «Моссад» у США усунути президента, якого вважають недружнім до Ізраїлю, щоб чинний віце-президент посів його місце, і наполягати на тому, що політика Сполучених Штатів передбачає надання допомоги єврейській державі у справі знищення її ворогів».
В ізраїльському лобі США зчинився гамір. Власника єврейської газети навіть звинуватили в антисемітизмі, бо він нібито повторив крамольне судження, мовляв, американські євреї відданіші Ізраїлеві, аніж Америці, і Е.Адлер просив вибачення, навіть оголосив, що готовий продати свій бойовий листок. Але заковика полягає в тому, що Адлер аж ніяк не прагнув крові Обами, про що написав у тій самій статті: «Так, ви правильно зрозуміли. Замовте удар по президенту, щоб уберегти Ізраїль. Подумайте про це. Якщо я подумав про цей сценарій у стилі Тома Кленсі (популярний автор шпигунсько-диверсійних бойовиків. — І.С.), то хіба вам не здається, що цю майже незбагненну ідею вже обговорювали у внутрішніх колах Ізраїлю?».
Тобто провина Адлера була не в тому, що він висунув таку ідею, а в тому, що прохопився про неї. А стосовно до того, що ізраїльське лобі, м’яко кажучи, розчарувалося в Обамі, то про це не говорить тільки лінивий. «Я ніколи не бачив стільки ворожості до президента з боку американських євреїв, як до Обами, — сказав Мортон Клейн, президент Сіоністської організації Америки. — Я ніколи не чув того, що люди кажуть мені зараз:» Я ненавиджу його «.
Утім, позиція єврейського лобі геть не тотожна позиції більшості американських виборців єврейського походження: згідно з опитуваннями, вони віддають перевагу Обамі , а не проізраїльським республіканцям.
А що ж Україна? А вона й далі провадить лінію, яку можна охарактеризувати як «дипломатію з дулею в кишені». Наприкінці грудня іранські ЗМІ повідомили, що українська компанія «ІнтерНафтоГазПром-Парс» уклала з Іраном оборудку на 1 мільярд доларів щодо розроблення трьох іранських нафтових родовищ. Днями у Нью-Йорку, повідомили, Представництво України в ООН виступило співорганізатором «створення Всесвітнього форуму російськомовного єврейства»... Посол Юрій Сергєєв позував для фото з мешканцем Києва Олександром Левіним, що став керівником «форуму», маючи на меті «рятувати Ізраїль від іранської ядерної програми»...
