Держдепартамент США наклав економічні санкції на тульське Конструкторське бюро приладобудування через продаж високотехнологічної зброї Тегерану. Хоч у Тулі заперечують звинувачення, проте факт залишається фактом: Вашингтон намагається у своєму «антитерористичному поході» змусити бути лояльнішими не лише іранські власті, але й країни, які намагаються тісніше співпрацювати в окремих сферах із Тегераном. Особливо це стосується ядерної програми.
Минулого року президент Сполучених Штатів зарахував Іран до так званої «осі зла» разом із Північною Кореєю та Іраком. Вашингтон вимагає прозорості від іранців у галузі ядерних розробок, аби бути впевненим, що Тегеран не використає реалізацію ядерної програми у військових цілях. Адміністрація Джорджа Буша занепокоєна, що Іран може передати небезпечні технології терористичним угрупованням. Зрозуміло, що офіційний Тегеран заперечує занепокоєння американців, а тому певний час намагався чинити опір тиску ззовні. Зараз ситуація дещо змінилася. Днями голова Національного агентства з атомної енергії Г олям Реза Агазаде заявив, що Іран продовжуватиме співпр ацювати з МАГАТЕ (Міжнародне агентство ООН з атомної енергії) і надалі виконуватиме умови Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Ця заява стала відповіддю на оприлюднену минулої п’ятниці резолюцію МАГАТЕ, яка зобов’язала Тегеран до 31 жовтня представити дані про свою ядерну програму. На їх основі мають бути зроблені висновки про те, чи займається Іран розробкою зброї масового знищення. Разом із тим Агазаде звинуватив США в надмірно жорсткому тоні заяви, пославшись на стислість терміну, наданого для подачі звіту.
Щоправда, першою реакцією іранських посадовців на ультиматум МАГАТЕ були заяви про можливий перегляд відносин з агентством і навіть вихід із Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. На такому радикальному рішенні наполягає верховний правитель Ірану Аятолла Хаменеї, який є найвищою посадовою особою держави та має практично необмежену владу. Хаменеї підтримує консервативна гілка іранського уряду, представники якої днями заявили про те, що рішення органу ООН не відповідає нормам міжнародного права. Однак їхні опоненти — більш ліберально налаштовані політики на чолі з діючим президентом Мохамадом Хатамі — підтримують ідею дипломатичного врегулювання конфлікту, про що згодом заявив Агазаде. Внутрішніми протиріччями, які роздирають Іран, цілком можуть скористатися Сполучені Штати, які здійснюють шалений тиск на МАГАТЕ, аби організація зайняла жорсткішу позицію в діалозі з Тегераном. Чим закінчаться американські старання, сьогодні ніхто не береться сказати. Іран явно побоюється повторити долю Іраку, який ООН не зуміла врятувати від воєнного втручання. Водночас статус США як країни, постраждалої в результаті акцій міжнародних терористів, надає їм переконливу можливість підозрювати будь-кого в продукуванні ядерної зброї. Ця можливість у свою чергу дозволяє вимагати посиленої перевірки іранських ядерних об’єктів.
