Iран із його новим радикальним президентом Махмудом Ахмадінеджадом — знову в центрі уваги провідних світових гравців. Європейський Союз та Сполучені Штати намагаються здобути підтримку Росії та Китаю у питанні іранської ядерної програми. На початку січня Тегеран заявив про намір відновити ядерні дослідження, пов’язані зі збагаченням урану, які були призупинені два роки тому. За словами офіційного Тегерана, переговори з «євротрійкою» в складі Франції, Німеччини та Великої Британії наприкінці минулого року остаточно зайшли у глухий кут. І вже 9 січня, після того як представники МАГАТЕ зняли печаті з іранських ядерних об’єктів, дослідження поновилися.
Різка реакція з боку світових лідерів не забарилася. США вустами свого держсекретаря Кондоліззи Райс повідомили, що американська сторона вже приготувала проект резолюції про передачу «ядерного досьє» Ірану до Ради Безпеки ООН. За словами Райс, документ буде поставлений на голосування у МАГАТЕ, якщо переговори з Іраном будуть остаточно зірвані. До більш активних дій готові деякі представники американського Сенату — декілька сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявили 15 січня, що США можуть нанести превентивний ракетний удар по Тегерану. «Це останній варіант, який буде розглядатися, але казати, що ми не використаємо його за жодних обставин, було б безумством», — заявив у інтерв’ю телеканалу CBS сенатор-республіканець Джон Маккейн.
У свою чергу одна із ключових фігур, від якої залежить вирішення цієї складної геополітичної суперечки, голова МАГАТЕ Мохаммед ель-Барадеї заявив, що Тегеран зі своєю ядерною програмою практично вичерпав ліміт терпіння як самого голови Агентства, так і всього світового співтовариства. У інтерв’ю журналу Newsweek він зазначив, що Міжнародне агентство з атомної енергії поки що не володіє даними, які дозволяють підтвердити заяву Ірану про виключно мирний характер його ядерної програми. Разом із тим ель-Барадеї підкреслив, що звіт про іранські дослідження буде готовий не пізніше 6 березня 2006 року. Проте, якщо протягом найближчих тижнів Іран не виконає всі вимоги щодо доступу експертів до всіх ядерних об’єктів, то це буде чітким сигналом того, що він приховує свої справжні цілі.
Іранські дії засудив і зазвичай лояльний щодо Тегерана офіційний Кремль. За словами російських дипломатів, Іран міг би зняти підозри у подвійній направленості своєї ядерної програми, якби погодився на компромісний варіант, запропонований ще восени США та ЄС. Відповідно до нього, країні було б дозволено будувати АЕС та виробляти ядерне паливо, але всі роботи зі збагачення урану мали б вестися у Росії, яка добудовує атомну електростанцію для Ірану у Бушері. Проте незважаючи на неодноразові заяви Москви про існування такого плану, Тегеран заявляв, що жодної конкретики з російської сторони він так і не почув. І зауважив, що не збирається поступатися таким важливим елементом виробництва ядерного палива іншій країні, фактично потрапляючи у залежність від неї.
Велика Британія, Франція та Німеччина також встигли висловитися за передачу «іранського досьє» на розгляд Ради Безпеки ООН. Незрозумілою поки що залишається позиція лише одного геополітичного гравця, Китаю, який як постійний член Ради Безпеки може накласти вето на будь-яке рішення щодо Ірану.
У відповідь на хвилю критики з усіх боків іранські високопосадовці випромінюють впевненість у своїх діях. Заступник голови іранської Організації з атомної енергії Мохаммад Саїді заявив, що дослідження поновилися «відповідно до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та під контролем МАГАТЕ», а плани Тегерана «не мають майже ніякого відношення до виробництва ядерного палива», чи кажучи іншими словами — збагаченого урану. А президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад відзначив, що його країні не потрібна ядерна зброя і вона розробляє ядерні технології виключно з мирними цілями. Коментуючи можливість передачі «іранського досьє» на розгляд ООН, Ахмадінеджад заявив, що подібне рішення не зупинить іранських ядерних досліджень.
Ще далі пішов у висловлюваннях міністр закордонних справ Ірану Манучер Моттакі. За його словами, іранський уряд припинить будь-яку співпрацю з МАГАТЕ та світовим співтовариством, якщо іранське «ядерне досьє» буде розглядатися у Раді Безпеки ООН. До того ж, іранське керівництво вже готове нанести удар у відповідь. За словами голови міністерства економіки Ірану Давида Данеш-Джафарі, у випадку запровадження будь- яких санкцій ООН проти Тегерана, ціни на нафту на світовому ринку зростуть до небувалого рівня: «Будь-які санкції, що зачіпають економічну чи політичну ситуацію в країні, призведуть лишень до того, що ціни на нафту піднімуться до такого рівня, якого не очікують на Заході». Іран на сьогодні є четвертим у світі за обсягом експорту сирої нафти.
Незважаючи на чергове загострення пристрастей навколо іранського «ядерного досьє», риторика висловлювань різних сторін залишається практично незмінною. Аргументи іранської сторони частково виглядають не позбавленими сенсу. Але разом із тим, нескладно передбачити, що іранський «мирний атом» може стати причиною не тільки певної дестабілізації ситуації на Близькому Сході, що спостерігається вже не перший рік. У подальшому він може викликати повноцінну кризу в цьому регіоні. Підтвердження тому — непоодинокі повідомлення у західній пресі про готовність Ізраїлю у випадку необхідності завдати превентивного удару по іранських військових об’єктах. Якщо такі відомості раніше сприймалися не надто серйозно, то після нещодавніх заяв президента Ірану Ахмадінеджада про необхідність стерти єврейську державу з карти світу, вони набувають нового сенсу.
