Іракський парламент учора обрав президента. Ним став представник курдів, які зазнавали постійних утисків і репресій у період правління Іраком Саддама Хусейна. Ім’я нового президента — Джалал Талабані. Його заступниками стали шиїт Адель Абдул Магді та суніт Газі аль-Явар.
72-річний Джалал Талабані — відомий курдський політик. У 1950-ті роки він був активним членом Курдської демократичної партії, проте після суперечок із партійним керівництвом в 1975 році створив власний Патріотичний союз Курдистану. Боротьба курдів за самовизначення в минулому столітті нерідко перетворювалася у збройне протистояння із центральною владою в Багдаді. У 1988 р. іракські війська за наказом Саддама Хусейна застосували проти курдів хімічну зброю. Експерти не виключають, що прихід на найвищу посаду в країні курда може посилити кроки цієї меншини у виборюванні ширшої автономії.
Найбільші іракські політичні партії погодилися ввечері у вівторок обрати президента та двох його заступників на засіданні Національної асамблеї (парламенту) після двомісячної кризи в переговорах щодо формування нового уряду. Ця домовленість поклала край побоюванням, що по політичній стабільності в країні може бути завдано удару. Парламентські вибори, які відбулися в країні наприкінці січня цього року, нарешті дозволили говорити про відновлення більш-менш стійкої згоди між політичними діячами. Проте пауза, яка утворилася через затяжну неспроможність політиків домовитися стосовно нового уряду, спричинила незначну паніку серед американського командування: чим довше в країні існував би владний вакуум, тим сприятливішими були б умови для мобілізації повстанців.
Президент і два віце-президенти, які становлять так звану президентську раду, мають у своєму розпорядженні два тижні для призначення прем’єр-міністра. Той у свою чергу має дібрати міністрів для нового уряду. Ця процедура може видатися так само не з простих. Найбільші політичні сили в парламенті не можуть дійти згоди, чиїх представників має бути у виконавчій гілці влади більше, хто має обіймати ключові пости — особливо гострі суперечки точаться між шиїтськими й курдськими блоками. Сунітам як абсолютним аутсайдерам політичної сцени Іраку залишається лише сподіватися, що парламентські фракції, які становлять більшість, не обділять і їх міністерськими місцями... Лідери шиїтських і курдських політичних блоків уже заявляли, що залучення сунітів до політичного процесу необхідне, аби перешкодити поширенню невдоволення серед населення. Саме суніти у своїй більшості бойкотували парламентські вибори, чим, зокрема, й пояснюється їхня незначна представленість у законодавчому органі.
І хоча політична стагнація в Іраку, схоже, добігла кінця, до відновлення стабільності в післявоєнній державі ще надто далеко. Так, цими днями стало відомо про загибель ще трьох американських вояків і одного іракського офіцера. Вони загинули в результаті боїв із кількома десятками повстанців на сході Іраку в понеділок. Минулої суботи від 40 до 60 повстанців здійснили організований напад на тюрму «Абу-Грейб», відому знущаннями над ув’язненими. У результаті цієї атаки було поранено щонайменше двадцятьох американців і 13 іракських в’язнів. Минулого місяця відбувся спільний рейд іракських і американських вояків, які знешкодили табір із 80 повстанців, розташований північніше Багдада. Американське командування поки що не може пролити світло відносно самої тактики повстанців. Існують побоювання, що бойовики почали підготовку до широкомасштабної операції. Новий президент країни Талабані в одній зі своїх перших заяв якраз наголосив, що пріоритетом його роботи буде поліпшення ситуації у сфері безпеки. Він закликав сусідні країни посприяти у боротьбі з проникненням до Іраку повстанців з-за кордону.
Із обранням президента процес політичного формування в Іраку, втім, не завершений. До 15 серпня Національна асамблея повинна розробити конституцію. У грудні мають відбутися вибори постійного уряду. Саме схвалення конституції та прихід постійного керівництва до влади — головні передумови для виведення сил коаліції із Іраку. Якраз до грудня цього року має вивести свої війська Україна.
ДО РЕЧІ
Збільшення дипломатично-консульської присутності України в Іраку необхідне для забезпечення ефективного впровадження українських економічних проектів після виведення із країни миротворців. Міністр закордонних справ України Борис Тарасюк наголосив у Бостоні, що одночасно з виведенням українського військового контингенту з Іраку «зміщатимуться акценти на невійськові форми нашої присутності в країні». «Ці невійськові форми включатимуть наших спеціалістів у галузі нафто-газовидобутку, будівництва, комунальних послуг. Але для того, аби це зробити, потрібне достатнє дипломатично-консульське обслуговування. Саме з цим пов’язане збільшення дипломатичної присутності в Іраку», — пояснив Тарасюк.
