Нині на Близькому Сході зберігається напружена ситуація. Близькосхідне врегулювання зайшло в глухий кут. Іран, незважаючи на тиск світової спільноти, відмовляється припинити ядерну програму. Президент Ірану постійно заявляє про те, що Ізраїль треба стерти з лиця землі. Як можна забезпечити безпеку Ізраїлю в такій ситуації? Чи може нинішній лідер Палестинської Автономії вплинути на те, щоб урегулювання між ізраїльтянами та палестинцями зрушило з місця? Чому палестинські біженці не інтегруються в країнах проживання, й чи не з’являться у Європі схожі труднощі, коли мусульманське населення там становитиме більшість? Про це — «Дню» в інтерв’ю глави Бюро стратегічних і економічних відносин Центру політичних досліджень МЗС Ізраїлю Даніеля Кутнера
— Передусім Ізраїль є сильною державою як у соціально-економічному, так і у військовому плані. Звісно, Держава Ізраїль готова дати відповідь на загрози, зокрема, й з боку Ірану. Однак ми не самотні. Іран загрожує багатьом арабським країнам, які з пересторогою ставляться до розвитку подій у регіоні. Проблема створення ядерної зброї в Ірані стосується всього міжнародного співтовариства, яке зараз чинить тиск на Тегеран з метою зупинити програми розвитку й збагачення урану.
— Наразі на палестинських територіях фактично встановилося двовладдя. Чи є з ким домовлятися Ізраїлю, якщо сьогодні президент Палестинської Автономії Махмуд Аббас не має тієї сили, яку мав свого часу Ясір Арафат?
— Ви порушили дійсно серйозне питання. Ізраїль хотів би допомогти Махмуду Аббасу, бо ми віримо в мир між Ізраїлем і Палестиною, тоді як ХАМАС не бачать подібної можливості. Ми намагаємося зараз виробити деякі базові принципи, на основі яких можна буде вести переговори в майбутньому, коли Махмуд Аббас стане сильнішим і зможе щось втілити у своєму палестинському співтоваристві. Тому зараз ми говоримо тільки про принципи. Ні в кого немає ілюзій з приводу нинішнього втілення Махмудом Аббасом чогось у цій ситуації.
— Чи не здається вам, що Ізраїль поспішив піти з територій, коли ситуація складається таким чином, що принцип «мир в обмін на землю» не спрацьовує?
— Те, що ви сказали, — це все правильно. Тому це дуже спірне питання й обговорюється в самому Ізраїлі. Після звільнення Сектора Газа Ізраїль розраховував на такі самі кроки, на такі самі поступки з боку опонентів. Після перемоги ХАМАСу на виборах, поновлення атак з боку Сектора Газа на ізраїльське мирне населення, що проживає поблизу, всі взаємодії з цього приводу були припинені. І зараз існує така думка, що будь-яка поступка призведе якраз до посилення терористичних атак проти Ізраїлю. Можливо, ситуація зміниться, коли уряд Махмуда Аббаса стане сильнішим і покаже свою здатність встановити порядок і законність. Ізраїль може розглянути деякі поступки щодо своєї присутності на Західному березі.
— Арабська преса часто пише про те, що не можна вирішити питання миру з Ізраїлем, якщо не вирішити питання з палестинськими біженцями. Але водночас практично в таборах біженців у всьому близькосхідному регіоні проживає вже четверте покоління палестинців. Чому арабські країни не допомогли їм інтегруватися, й досі вони залишаються в статусі біженців, тоді як вони вже давно могли стати повноцінними громадянами цих країн?
— Для цьому є низка причин. З одного боку, палестинські біженці самі не хочуть вирішити цю проблему. Зберігаючи статус біженця, вони розраховують у майбутньому повернутися до Ізраїлю. З другого боку, лідери арабських країн теж у цьому зацікавлені, щоб використати цих біженців як частину війни, спрямованої в бік Ізраїлю. В окремих випадках лідери деяких арабських країн самі не хочуть інтегрувати біженців у свою країну, щоб не порушити несталий делікатний баланс між місцевими жителями. Але деякі країни, навпаки, інтегрували біженців у своє співтовариство, наприклад Йорданія. І чимало йорданців палестинського походження зараз живуть у нормальних умовах.
Одним з основних прикладів підтримки наявної проблеми є те, що влада Палестинської автономії не зробила ні кроку для інтеграції біженців і вважає за краще залишати ситуацію в колишньому статусі, зберігаючи численні табори біженців. Палестина бажає зберегти це як карту в можливій грі з Ізраїлем, але ця карта настільки небезпечна й має непередбачувані наслідки, що може зірвати повністю всі угоди та переговори.
— Зараз вирішується питання про відділення Косово від Сербії. Чи не здається вам, що той мільйон арабів, які зараз проживають на території Ізраїлю, можуть стати такою ж «демографічною бомбою», якою, по суті, стали в Косово албанці?
— Вони громадяни Ізраїлю, і я впевнений, що можлива проблема буде вирішена шляхом демократичних процедур у рамках чинної ізраїльської демократії.
— Наявні демографічні тенденції, зокрема, низька народжуваність у Європі, свідчать, що через декілька десятиліть питання мусульманської більшості стане на порядку денному євроспівтовариства. Чи не здається вам, що фактично відбувається мусульманське завоювання Європи, схоже на те, що було більш як тисячу років тому?
— Тисячу років тому вони намагалися завоювати Європу силою. Наскільки я знаю, зараз Європа займається тим, що шукає шляхів, по-перше, протистояння нелегальній іміграції. Я не кажу лише про арабів, а й про весь мусульманський світ. З другого боку, я б хотів сказати, що зараз Європа займається питаннями асиміляції, взаєморозуміння й адаптації вже прибулого населення. Європа зіткнулася з цією проблемою й шукає шляхів подолання проблем, що виникли через великий потік імігрантів. Десь за допомогою асиміляції, десь розвитку мультикультурного суспільства. У будь-якому разі вони повинні зрозуміти, що спосіб життя, культура та традиції не завжди сумісні й порівнянні. Деяким мусульманам важко почуватися меншиною у відкритому суспільстві й пристосуватися до європейського способу життя та до традицій Європи.
— 2008 року виповниться 60 років проголошення Ізраїльської держави. За ці роки безпека Ізраїлю зросла чи, навпаки, стала меншою?
— Зрозуміло, що безпека зросла. Незважаючи на всі проблеми, які зараз існують, Ізраїль сильна держава з розвиненою економікою. І сумніватися у виживаності Ізраїлю безглуздо. Це питання вже вирішене. Ми підтримуємо мирні відносини з деякими сусідами й готові дати відсіч тим, хто збирається нас знищити.
— Яким бачиться майбутнє держави Ізраїль?
— За весь час свого існування Ізраїль добився успіху в процесі інтеграції у світову економіку, який супроводжувався змінами в ізраїльському суспільстві. Економіка Ізраїлю, зокрема, такі сфери, як експорт, високі технології, грає дуже значну роль у світовій економіці. А якщо ми вирішимо проблему з Палестиною, то це відкриє величезні можливості для розвитку відносин з нашими сусідами на Близькому Сході. Можливості будуть просто необмежені.
