Досить неординарно вирішили в Європі підтримати євроінтеграцію України в ЄС і, що найголовніше, поліпшити обізнаність українців щодо переваг підписання Угоди про асоціацію і загалом зближення нашої країни з євроспільнотою. Позавчора британський посол Саймон Сміт та посол ЄС в Україні Ян Томбінські представили в комітеті Верховної Ради України з питань європейської інтеграції проект дворічної програми — «кампанію аргументів» на користь Угоди про асоціацію.
Проект під назвою «Дослідження обізнаності цільових груп та стратегія комунікаційної кампанії щодо Угоди про асоціацію Україна — ЄС, включно з ЗВТ» було здійснено компанією Key Communications і профінансовано урядом Великобританії через британське Посольство в Україні.
«У Європейському Союзі є спільне переконання і спільне бачення того, що ця Угода про асоціацію (УА) буде дуже корисною для всіх нас. Але треба бути конкретним, не говорити абстрактно про це. Тому мета цього проекту — якнайкраще пояснити переваги угоди пересічним українцям і розповісти, що йдеться про кращі стандарти охорони довкілля, інвестиційний клімат, розширення можливостей для українських компаній та покращення судової системи», — зазначив пан Сміт. За його словами, ця нова ідея підтримує зусилля багатьох людей в Україні, які роблять багато для євроінтеграції України.
Тим часом Ян Томбінські спочатку вибачився, що не може говорити українською мовою і при цьому додав: державна мова є найвищою цінністю і має шануватися у парламенті. За його словами, автори проекту розробили аргументи на користь угоди, які включають запитання і відповіді зокрема щодо стереотипів, які звучать проти євроінтеграції. Пан Томбінські вважає, що найкращими агітаторами угоди можуть стати 315 народних депутатів, які резолюцією підтримали підписання УА. «Цей проект є відкритим і його можна буде доповнювати», — додав посол ЄС.
Слід зазначити, що орієнтовний бюджет дворічної програми «компанія аргументів» становить майже 2,3 млн євро. Однак, як сказали «Дню» в європейському представництві, невідомо, хто надасть ці кошти. Скоріше за все видатки ляжуть на українську сторону, яка має взяти на себе всю координаційну роботу з реалізації цього проекту. Нині український уряд спромігся лише підготувати концепцію інформування громадськості щодо європейської інтеграції, яку було затверджено у березні цього року. І як стверджують в уряді, через три місяці буде розроблено детальний план заходів щодо інформування українців про переваги УА. Чи не запізно і чи не надто повільно все це робиться?!
І це при тому, як відзначається у даному дослідженні, що нині зусилля низки країн-членів ЄС та представництва ЄС в Україні з просування та публічного обговорення Угоди про асоціацію не принесли бажаного результату.
І досі рівень поінформованості різних цільових аудиторій щодо євроінтеграції в цілому та УА є низьким. Українці схильні розглядати тему євроінтеграції як питання великої політики, яке не стосується життя пересічних громадян — принаймні, в осяжному майбутньому. Тому, стверджується у дослідженні, така ситуація ускладнює для пересічних громадян можливість сформувати власну думку і чітко визначити ставлення до питання інтеграції з ЄС. Серед опитаних якраз зростає кількість тих, хто не визначився, і сягає 30%. Відтак, на думку авторів цього проекту, зараз склалися умови, які є сприятливими для маніпуляції з боку політиків усередині країни, а також для проведення в Україні пропагандистських кампаній за її межами.
Вихід із цієї ситуації, відзначається в проекті, й забезпечення за умови підписання УА її реальної підтримки, що сприятиме успішному проведенню реформ, полягає у проведенні інформаційно-просвітницької «кампанії аргументів» із використанням інструментів інтегрованих комунікацій та оригінальних підходів.
Підвищувати рівень поінформованості громадян щодо ЄС і УА автори проекту пропонують, надаючи кожній окремо цільовій аудиторії чітко сформульовані та зрозумілі аргументи стосовно конкретних переваг УА. Також конкретні й достовірні аргументи мають бути надані кожній цільовій аудиторії для розвінчання існуючих «міфів».
Під час обговорення цього проекту перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Ірина Бережна висловила думку, що до цієї інформаційної програми не варто долучати піар-компанії, мета яких заробити гроші на цьому. «Краще, щоб цією роботою займалися неурядові організації, які зацікавлені в євроінтеграції — це дасть більший результат», — підкреслила вона. Пані Бережна вважає важливим чинником євроінтеграції ментальну європеїзацію молоді, для чого, за її словами, потрібно більше організовувати молодіжних обмінів, вести дискусії з молоддю на тему євроінтеграції. Вона зокрема пообіцяла робити це у своєму виборчому окрузі — в Харкові.
Говорячи про те, де знайти кошти на інформатизацію, голова комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції Григорій Немиря відзначив: «Якщо євроінтеграція є пріоритетом держави, то вона має обов’язково, навіть у скрутній ситуації, знайти на це кошти».
Тим часом координатор робочої групи Української національної платформи Андрій Когут звернув увагу на використання символів для підвищення обізнаності громадян України щодо ЄС. За його словами, три українських міста під час урочистих подій разом з українським прапором піднімають прапор ЄС. Він також поставив риторичне питання: чому потяг № 1 має назву «Київ — Москва», а не, наприклад, «Львів — Донецьк».
Насправді, для того, щоб Україна швидше рухалася до Європи, потрібно все: гроші, пропаганда, символіка, але найголовніше — воля. Це має демонструвати і влада, і опозиція, і неурядові організації та громадянське суспільство. І якщо у Вільнюсі УА не буде підписано, то це буде спільна провина. Про це мають усвідомити, в першу чергу, у Верховній Раді й не робити «майдан», замість того, щоб ухвалювати закони, серед яких багато непопулярних, але вкрай необхідних для модернізації й продовження руху до Європи, до європейських стандартів.
