Сьогодні колишній лідер боснійських сербів Радован Караджич уперше постане перед суддями Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (МТКЮ). Як повідомила вчора прес-служба МТКЮ, головувати на засіданні, яке почнеться о 17.00 за київським часом, буде суддя з Голландії Алсонс Орі.
Звичайно в суді при першому засіданні зачитується повний і докладний список злочинів, у яких підозрюється обвинувачений, але Караджич може попрохати лише зачитати висунені йому звинувачення за конкретними статтями. Його попросять надати судові пояснення, і у випадку відмови процес буде відкладено на 30 днів, за які Караджич повинен буде підготувати свої пояснення. У разі повторної відмови буде вважатися, що він «відмовляється визнати себе винним».
Нагадаємо, що Караджич був заарештований у Сербії 21 липня при сприянні сербської влади. Він 13 років переховувався від Гаазького трибуналу, який висунув проти нього звинувачення у військових злочинах, злочинах проти людяності і геноциді під час конфлікту в Боснії на початку 90-х . Головні епізоди звинувачень пов’язані з масовими вбивствами до 8 тисяч осіб, більшість із яких — боснійські мусульмани, в місті Сребреніца 1995 року і багатомісячною облогою Сараєва.
Ухвала про видачу трибуналові в Гаазі Караджича прийняв окружний суд Белграда. Термін оскарження цієї ухвали закінчився ще 25 липня, але в суді так і не отримали відповідного повідомлення від захисту обвинуваченого. Міністерство юстиції стало останньою інстанцією, яка дала «добро» на екстрадицію, як це й було необхідно зробити згідно із законом.
Учора Радована Караджича доставили до Шевенгена — в’язниці ООН у Гаазі. До місця попереднього ув’язнення Караджич супроводжувався на поліцейському вертольоті з летовища Роттердама, куди трохи раніше його під посиленою охороною доставили спеціальним авіарейсом із Белграда. Колишній лідер боснійських сербів став 38-м в’язнем цієї в’язниці. 63-річному підозрюваному зачитають його права, візьмуть відбитки пальців, сфотографують, а потім його оглянуть лікарі. Він перебуватиме в камері площею близько 15 квадратних метрів із ліжком, гардеробом, столом, стільцями, телевізором, умивальником, душем, туалетом і навіть власною кавоваркою. Такими ж вигодами раніше користувався колишній президент Югославії Слободан Мілошевич, який помер у цій в’язниці 2006 року внаслідок серцевого нападу.
Потрібно зазначити, що не всім сербам сподобалися дії уряду, який в інтересах країни вирішив співпрацювати з МТКЮ. У вівторок у Белграді понад 10 тисяч сербських націоналістів протестували проти арешту Караджича. Організатором цієї акції протесту виступила Сербська радикальна партія (СРП). Мітинг проходив під гаслами «Свобода для Сербії», демонстранти прийшли з прапорами та портретами Радована Караджича, лідера СРП Воїслава Шешеля, який перебуває зараз у в’язниці МТКЮ, колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича. Їх мітинг переріс у зіткнення з поліцією. Працівники правоохоронних органів застосували сльозогінний газ проти протестуючих, які закидали їх камінням і петардами. Поранення дістали понад 40 осіб, більшість із яких — поліцейські.
Як повідомив «Дню» журналіст незалежної сербської газети Мілован Йокович, за масштабами цього мітингу не можна говорити, що серби масово протестують проти екстрадиції Караджича. «Цей мітинг — ніщо», — підкреслив сербський журналіст і додав, що багатьох демонстрантів привезли до столиці з регіонів Сербії. На його думку, навряд чи варто надалі чекати масових акцій протесту проти видачі колишнього лідера боснійських сербів. Йокович також повідомив, що, згідно з опитуванням громадської думки, 57 відсотків сербів підтримують ухвалу уряду, який вирішив видати Караджича Міжнародному трибуналові для колишньої Югославії.
Оглядачі вважають, що арешт Караджича є сильним жестом нового проєвропейського уряду, який приступив до обов’язків на початку місяця. Зрозуміло, що Белград розраховує, що у відповідь на цей крок Брюссель почне процедуру ратифікації угоди про асоціацію і стабілізацію (САА) між ЄС і Сербією. Нагадаємо, що в квітні поточного року Євросоюз підписав із Сербією САА, однак вступ внаслідок даного документа, який є першим кроком на шляху до членства в ЄС, був заморожений. Тоді Брюссель пояснив це необхідністю досягнення Белградом «повномасштабної співпраці» з Гаазьким трибуналом із розшуку всіх звинувачених ним осіб.
Проте, як стало відомо з дипломатичних джерел у Брюсселі, наразі країни-члени ЄС вважають за необхідне дочекатися від Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії офіційної оцінки співпраці Белграда з цим інститутом для прийняття ухвал про початок ратифікації угоди про асоціацію та стабілізацію (САА) з Сербією.
Глави МЗС 27 країн-членів ЄС у ході чергової зустрічі минулого тижня в Брюсселі вітали арешт колишнього лідера боснійських сербів Радована Караджича, звинуваченого МТКЮ в геноциді, але не прийняли ухвали щодо розмороження процедур щодо вступу в силу САА з Сербією. Нагадаємо, що ЄС вимагає арешту колишнього військового начальника сербів у Боснії Ратко Младича.
Тим часом, у вівторок у сусідній Боснії та Герцеговині (БіГ) суд засудив сімох боснійських сербів загалом до 284 років позбавлення волі за геноцид боснійських мусульман у районі Сребрениці 1995 року. Це перші звинувачення за геноцид у Сребрениці, які виніс суд країни. Судовий процес розпочався ще влітку 1996 року. Було встановлено, що семеро сербів — учасників поліцейських і армійських підрозділів Республіки Сербської з 10 до 19 липня 1995 року брали участь у розстрілі близько тисячі боснійських мусульман у районі села Кравіца поблизу Сребрениці. Захоплені в полон чоловіки були зігнані на територію складу місцевої землеробської артілі, а потім планомірно знищені за допомогою автоматичної зброї та гранат.
Високопосадові працівники поліції Міленко Тріфунович, Брано Джинич і Александр Радованович отримали по 42 роки ув’язнення, ще три людини — по 40 років в’язниці, одна людина була засуджена до 38 років позбавлення волі. Четверо, що проходили в цій справі, були виправдані. Армія боснійських сербів під командуванням генерала Ратко Младича напала на Сребреницю 6 липня 1995 року. Війська повністю зайняли місто за п’ять днів. До 19 липня, згідно зі звинуваченнями Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії, вони винищили близько восьми тисяч мусульман. Близько 30 тис. жінок і дітей було депортовано з міста.
Суд, який почався над Караджичем, і суди, що завершилися в Боснії та Герцеговині є підтвердженням того, що не може бути давності таким злочинам проти людства, як геноцид. І це має стати прикладом для пострадянського простору, де деякі країни намагаються довести, що не було Голодомору й геноциду українського народу. Дивно, що таку думку поділяють деякі політичні партії, які заявляють про те, що діють в інтересах українського народу.
