Католицька церква існує в Грузії із ХIII століття, дарма що її вірних там небагато: сьогодні це 50 тисяч католиків, тобто приблизно 1% населення; вони моляться у восьми храмах. На месу, яку Папа відслужив у тбіліському Палаці спорту, прийшло 15 тисяч грузинів-католиків, але все населення країни дуже зацікавлено стежило за незвичною подією. Патріарха Грузії на месі не було, — він, очевидно, не захотів погіршувати напружені стосунки з духовенством, особливо монастирським, яке виступає проти будь-яких контактів з «єретиками». Президент Шеварднадзе, який сповідує православ'я, був присутній на богослужінні. Після закінчення меси він стрімко наблизився до Іоанна Павла II, поцілував його в щоку, побажав здоров'я й довгого життя і закликав присутніх вітати гостя. Під час численних поїздок Папи такого прийому з боку керівників держави ще не було.
У вівторок Папа Римський і президент Грузії підписали спільну заяву, присвячену 10-й річниці падіння Берлінської стіни. Вони назвали цю подію «великою перемогою ХХ століття». Об'єднує їх також ставлення до війни у Чечні. Напередодні поїздки до Індії та Грузії під час меси на площі перед собором Св. Петра в Римі Іоанн Павло II висловився за якомога скоріше встановлення миру в Чечні (до речі, російська православна преса кваліфікувала це як «неприкрите втручання в російські справи»). Едуард Шеварднадзе, як відомо, демонстративно відсторонився від участі у російських справах на Кавказі.
Позавчора Московський патріарх Алексій II зробив заяву, в якій тонко засудив Грузинську церкву за запрошення до країни Папи Римського. Щодо можливості своєї зустрічі з Папою, то він укотре поставив її в залежність від вирішення конфліктів між православними і греко-католиками в Україні. І хоча подібні заяви лунають не вперше, щоразу здригаєшся: ну чому наші землі є «канонічною територією» Російської православної церкви?
До речі, в одному зі своїх виступів Едуард Шеварднадзе сказав: «Напередодні нового тисячоліття між різними релігіями має бути більше толерантності, взаєморозуміння, взаємозв'язку, а також якомога менше радикалізму. Рано чи пізно людство прийде до такого висновку».
