До вечора понеділка в Баку з напруженням чекали повернення на батьківщину екс-спікера азербайджанського парламенту Расула Гулієва. Передбачалося, що його заарештують прямо в аеропорту та відправлять у камеру, «приведену в повну відповідність із європейськими стандартами». Опозиція обіцяла, що 50 тисяч чоловік зроблять усе, щоб цього не допустити. Поліція, щоб не допустити опозицію в аеропорт, виставила блокпости. Журналістів і частину іноземних дипломатів також тримали на відстані від передбачуваного місця подій. Опозиція заявила про затримання понад тисячі активістів. З’явилася інформація про те, що поблизу траси Баку — аеропорт, у самій столиці й інших містах виявлено сховки зі зброєю…
До вечора понеділка в Україні азербайджанський політичний трилер цікавив лише дуже вузьку громадськість. Потім зацікавлених стало більше: в Баку Гулієва так і не дочекалися, замість цього екс-спікера було затримано співробітниками бюро Інтерполу в Сімферопольському аеропорту — на прохання азербайджанської сторони та з метою екстрадиції. Міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко заявив, що Расул Гулієв перебуває в міжнародному розшуку, а рішення про його екстрадицію буде прийнято Генеральною прокуратурою України та Міністерством закордонних справ. Тим часом у Київ направилася група співробітників азербайджанських правоохоронних органів. Міністр внутрішніх справ Азербайджану Раміль Усубов висловив упевненість у тому, що українська сторона погодиться на екстрадицію екс-спікера. Він повідомив, що процес може зайняти до 40 днів.
Екс-спікера парламенту Азербайджану, а нині одного з лідерів опозиційної Демократичної партії, що входить до блоку «Азадлиг» («Свобода»), вдома звинувачено у кількох державних злочинах, зокрема, в розкраданні. Його було зареєстровано кандидатом у депутати на парламентських виборах 6 листопада, проте потім негайно позбавлено кандидатського імунітету й оголошено кандидатом в арештанти — як i іншого політемігранта, екс-президента Азербайджану Аяза Муталібова, який мешкає в Росії. До речі, невідомо, чи тепер Муталібов намагатиметься приїхати до Баку.
Расул Гулієв, який близько десяти років мешкав у США, колись був соратником покійного президента Гейдара Алієва. Як сказала кореспонденту «Дня» президент Центру національних і міжнародних досліджень Лейла АЛІЄВА , «він належить до досить впливової групи людей, так званого радянського корпусу директорів». «За Гейдара Алієва Гулієв переступив неформальні межі, особливо в тому, що стосується стратегічних ресурсів, тому президент його позбувся. Проте при цьому вони потисли один одному руки й Гулієва було відпущено з миром, — відзначає Лейла Алієва. — На думку багатьох, екс-спікер є особливо небезпечним для режиму. По-перше, в нього є фінансові ресурси, в той час як увесь великий бізнес монополізований і перебуває під контролем уряду. По-друге, й серед нинішньої влади є прихильники Гулієва. Він — із Нахичевані, а представники нахичеванської групи є як серед опозиції, так і в уряді».
«Демократична партія, одним із лідерів якої він вважається, об’єднує велику кількість досить кваліфікованих та інтелігентних людей. На приїзд Гулієва чекають у суспільстві, ця подія вже має майже символічний характер, — говорить експерт. — У будь-якому випадку вона означатиме пожвавлення, активізацію політичного життя. Тому було вжито таких суворих заходів. Було враження, що уряд готується ледве чи не до повалення влади».
На думку Лейли Алієвої, не варто акцентувати увагу на тому, що Расул Гулієв прожив довгі роки саме в США. «Міжнародні організації та країни Заходу дуже уважно стежать за тим, як проходить передвиборна підготовка, з погляду дотримання- порушення законів, прав людини загалом і прав кандидатів зокрема, — говорить політолог. — Я не думаю, що США ставлять на когось конкретно. Вашингтон займає спостережну позицію. У самому Азербайджані велика різноманітність кандидатів, не обов’язково привозити когось ззовні».
«Расул Гулієв доволі довго перебував у вигнанні, так що в нього не було іншого виходу. Він або повинен був повернутися, або на його політичному житті можна було б поставити хрест. До речі, саджаючи Гулієва, уряд сам робить із нього героя та мученика. Якби його просто впустили до країни, думаю, було б набагато менше ажіотажу», — переконана Лейла Алієва.
На її думку, «затримати Гулієва в Сімферополі Україну примусив нафтопровід Одеса — Броди». «Нафтовий чинник дуже сильно впливає на ставлення до Азербайджану. Ті, хто солідаризувався з азербайджанською опозицією, коли самі протистояли владі, тепер починають грати за іншими правилами», — іронічно відзначає Лейла Алієва.
«Затримання в Сімферополі — це повна несподіванка, тому що Расул Гулієв жодним чином не планував і не мав бути в Україні, — заявив кореспонденту «Дня» представник партії «Мусават» і блоку «Азадлиг» в Україні Авез КЯЗИМОВ . — Він звертався до народу, назвав дату та час свого повернення до Баку: 17 жовтня о 16 годині. Проте влада не дала його літаку приземлитися, й він зробив вимушену посадку в Сімферополі для дозаправки».
«Здоровий глузд підказує, що Расула Гулієва не повинні відправити до Азербайджану, тому що він є політичним емігрантом, саме в цьому статусі останні вісім-дев’ять років він на легальних підставах перебував у Сполучених Штатах. Тому Україна не повинна видавати політемігранта Расула Гулієва Азербайджану. Наприклад, не так давно Латвія не затримала та не видала Росії Бориса Березовського, пояснивши це тим, що там він може зазнати політичного переслідування, — сказав Авез Кязимов. — Якщо в азербайджанської влади були претензії до Расула Гулієва, то чому вона не дала дозволу на посадку літака, в якому він летів, щоб у аеропорту пред’явити йому всі претензії? На мій погляд, ситуацію створено для того, щоб перешкодити активній участі Расула Гулієва у виборах».
За словами представника азербайджанської опозиції, «найближчим часом планується провести масові заходи перед відповідними державними інстанціями України, щоб у рамках міжнародних норм звільнити Расула Гулієва з-під будь- якої варти».
Підтримує цю вимогу й депутат Верховної Ради від Української народної партії Михайло Ратушний. Ратушний підтверджує, що літак Гулієва в Сімферополі повинен був тільки дозаправитися, але при цьому заявляє, що запрошував екс-спікера до України, й саме на його прохання «українське посольство у Великій Британії надало візу азербайджанському опозиціонеру». До речі, в березні цього року деякі джерела в Демпартії Азербайджану повідомили кореспондента Day.az про те, що Расул Гулієв може переїхати до Києва на постійне місце проживання. Ніби, для нього навіть було підібрано будинок.
Безперечно: добре, якщо затримання екс-спікера в Сімферопольському аеропорту так чи інакше запобігло зіткненням і, можливо, кровопролиттю в Баку. А більше поки що — нічого хорошого. З одного боку, Азербайджан — наш важливий партнер, союзник по ГУАМ і провідний учасник енергетичних проектів. Вирішувати нам усі ці питання — з нинішнім керівництвом країни, а не з опозицією. З іншого боку — нинішнє керівництво України основним завданням своєї зовнішньої політики проголосило захист прав людини та демократії в усьому світі. Засудивши Білорусь і Кубу у спільній заяві з президентом США, треба демонструвати послідовність, що поки вдається Києву не завжди. При цьому одна справа написати листа лівійському полковнику Каддафі, якого не люблять США, але зовсім інша — затримувати лідера азербайджанської опозиції, який у Сполучених Штатах мирно прожив не один рік. Так що у скрутну ситуацію потрапив не лише Расул Гулієв.
Коли верстався номер
Як повідомив учора заступник керівника прес-служби Міністерства закордонних справ України Дмитро СВИСТКОВ, МЗС за участю правоохоронних органів вже розпочало двосторонні і багатосторонні консультації у справі Расула Гулієва. Консультації проводяться для того, «щоб у цій справі відобразилися міжнародно-правові зобов’язання України у сфері біженців і юстиції», сказав Свистков. У той же час МЗС висловило жаль у зв’язку з тим, що дізналося про затримання Гулієва не прямо від правоохоронців, а через засоби масової інформації.
