Нові капіталовкладення можуть дозволити казахській нафті скласти серйозну конкуренцію російській сировині на українському ринку
Уряд Казахстану винайшов свій спосіб уникнути впливу азійської та російської фінансових криз. Задля цього за безпосередньою участю президента країни Нурсултана Назарбаєва було підписано контракт про продаж державної частки акцій у консорціумі «Казахстанкаспійшельф» двом компаніям — «Філіпс Петролеум» із США та «Інпекс» з Японії. Бюджет Казахстану одразу поповниться на $500 мільйонів, а за загальним очікуваним обсягом інвестицій — $3 млрд. — ця оборудка мала б стати найбільшою в нафтовій історії цієї центральноазіатської держави.
«Філіпс Петролеум» та «Інпекс» придбали по 7,14 вiдсотка статутного фонду в консорціумі, що готується до видобутку нафти на казахстанській частині шельфу Каспійського моря. До консорціуму вже входять 7 західних фірм, серед яких такі гіганти, як «Шелл», «Брітіш Петролеум», «Мобіл Ойл».
Першу нафту засновники «Казахстанкаспійшельфу» сподіваються отримати ще до кінця цього року. За попередніми підрахунками у гідрокарбонатних породах казахського шельфу може бути до 10 мільярдів тонн нафти й до 2 трильйонів кубометрів газу.
Щоб отримати доступ до цих скарбів новим членам консорціуму, окрім уже сплачених $500 млн. до бюджету, доведеться здійснити низку інвестпроектів у Казахстані. «Філіпс Петролеум», наприклад, береться збудувати в країні новий завод iз виробництва зрідженого газу вартістю теж приблизно $500 млн. «Інпекс» же обіцяє створити консорціум ще з трьома японськими фірмами («Міцуї», «Марубені» та «Міцубіші»), аби закумулювати $2 млрд. на три проекти — модернізацію нафтопереробного заводу в Атирау, спорудження заводу пластмас та налагодження виробництва нафтогазового обладнання в Павлодарі. Слід додати, що Атирауський НПЗ, розміщений найближче до Каспійського моря, у перспективі здатний стати основним споживачем продукції «Казахстанкаспійшельфу». Крім того, в Астані сподіваються, що підписання контракту з «Інпекс» прискорить отримання Казахстаном пільгового кредиту обсягом $1 млрд. від уряду Японії.
З геополітичної точки зору, звичайно, можна розцінювати останній казахський контракт як спробу Назарбаєва перетягнути на свій бік Каспію увагу іноземних інвесторів, яка нині здебільшого прикута до Азербайджану. Хоча поки що тягатися з Баку Астані важко. Азербайджанський уряд уже підписав низку контрактів, які сумарно передбачають залучення більш як $50 млрд. інвестицій. З іншого боку, нові капіталовкладення можуть дозволити казахській нафті скласти серйозну конкуренцію російській сировині на українському ринку. У першому півріччі 1998 року вже спостерігалася тенденція, коли надходження нафти в Україну з Росії зменшувалося, а з Казахстану зростало. Нині пропорція між цими поставками становить приблизно 1:3 на користь росіян. Але у зв'язку з економічним обвалом у північно-східного сусiда переорієнтація Києва на казахську нафту уже в найближчій перспективі була б цілком можливою.
№177 17.09.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
