Світові агентства поширили інформацію, що президент США Білл Клінтон лише в останній момент перед своїм відбуттям на окінавський саміт «вісімки» зміг умовити Барака та Арафата продовжити переговори в Кемп-Девіді, про провал яких уже хотів оголосити Держдепартамент США. «Для того, щоб станцювати танго, потрібні двоє. Якщо, припустимо, прем’єр-міністр Барак хоче танцювати, а голова Палестинської автономії Ясир Арафат — ні, то й танцю не вийде. Але давайте залишимо саме їм двом шляхи пошуку рішення», — так прокоментував «Дню» хід кемп-девідського саміту заступник генерального директора МЗС Ізраїлю Шимон ШТАЙН , що перебував у Києві з робочим візитом.
На думку Штайна, «досягнення будь-якої угоди краще за її відсутність». І тому на кемп-девідських переговорах між Бараком та Арафатом можна було б очікувати спочатку й часткової угоди — але з обов’язковим продовженням переговорного процесу доти, доки не буде підписана постійно діюча рамкова угода про мир і стабільність між двома сторонами. «Ми маємо платити за мир, але мир не може бути досягнутий за всяку ціну».
Штайн підтвердив, що основні принципи, з якими Барак поїхав на переговори з Арафатом, не змінилися — Ізраїль не збирається обговорювати можливість повернення до кордонів 1967 року, виступає проти розміщення будь-якої іноземної армії між рікою Йордан та Середземним морем, не може погодитися на повернення всіх палестинських біженців, виступає за збереження Єрусалима як єдиного міста під своїм суверенітетом і створення зон, які б об’єднували єврейські поселення в Іудеї та Самарії (на Західному березі Йордану) під суверенітетом Ізраїлю.
Якщо погодитися на можливість повернення всіх біженців з членами їхніх сімей, то, вважає ізраїльський дипломат, це загрожуватиме його країні з демографічної точки зору — євреї дуже швидко перестануть бути більшістю у своїй країні. Можна, за словами Штайна, знайти й інші шляхи вирішення проблеми. Зокрема, продумати можливість надання їм права постійного проживання в тих країнах, де вони мешкають зараз. Ізраїль готовий внести свою необхідну частку у вирішення цієї проблеми, як і проблеми надання палестинцям альтернативних територій за ті, що зайняті єврейськими поселеннями в Іудеї та Самарії.
Проблеми, очевидно, будуть і з вирішенням питання створення палестинських збройних сил. Але найважчою Штайн вважає проблему Єрусалима — особливо в умовах непоступливості палестинської сторони. На його думку, повідомлення з Кемп-Девіда про деякий досягнутий прогрес вселяють надію на успіх переговорів, хоча розбіжності між позиціями делегацій все ще залишаються значними. І, наголошує Штайн, Ізраїль не відходить від своєї попередньої позиції — будь-який односторонній крок керівництва Палестинської автономії, в тому числі й одностороннє проголошення Палестинської держави, буде контрпродуктивним і може лише викликати жорстку реакцію з боку Ізраїлю, і все це здатне віддалити мирний процес.
Що ж до проблем Барака в Ізраїлі в разі підписання мирної угоди, особливо з урахуванням розпаду урядової коаліції саме через кемп-девідські переговори — то Штайн переконаний, що більшість ізраїльського суспільства виступить на його підтримку.
Як би могла Україна активізувати участь в близькосхідному процесі? Її участь вже помітна, вважає Штайн, — Ізраїль високо оцінив направлення Україною свого батальону до Лівану під егідою ООН (повідомлено, що перший інженерний підрозділ з 240 «блакитних шоломів» вже прибув до Лівану). Ізраїль був би, за словами дипломата, зацiкавлений і в широкій українській участі в імплементації мирної угоди — коли її, звичайно, буде досягнуто. Мається на увазі, за словами Штайна, «економічний вимір». Але про форми цієї участі ще треба подумати. Поки ж що відомо, що Ізраїль дуже цікавиться перспективами не лише економічного співробітництва взагалі, але й можливостями військово-технічної співпраці з Україною.
