Півфінальний матч Чемпіонату світу з футболу між Німеччиною — господарями першості — та Італією виявився невдалим для перших. Німецька збірна залишилася в кроці від фіналу. Для Німеччини поразку на Чемпіонаті можна порівняти із загальнонаціональним трауром, оскільки більшість уболівальників була настроєна на тріумф. Спостерігачі вже давно висловлювали побоювання про непередбачуваність настрою німців у разі програшу (повідомлялося навіть про ризик загальнонаціональної депресії). Про наявність такої, поки що, рано говорити, хоча після матчу в Німеччині спокійно було не скрізь. Наприклад, у Дортмунді, де й проходила гра, поліція заарештувала 37 осіб, які брали участь у бійках. Щоправда, німецькі поліцейські підкреслили, що подібні вияснення стосунків були скоріше винятком, загалом, як повідомляє Ассошіейтед Прес, уболівальники поводилися «ввічливо». Про настрої своїх співвітчизників після програшу на Чемпіонаті «Дневі» розповів працівник німецької амбасади Марко Наокі ЛІНС.
Може й справді було б краще зіграти у півфіналі з Україною? Така думка могла промайнути в голові не одного німецького вболівальника після гіркої поразки у півфіналі світового Чемпіонату з футболу проти Італії. Поразка завжди має присмак гіркоти, тим більше, якщо вона трапляється на передостанній хвилині овертайму, після 120-хвилинного сплеску емоцій. Утім, ця світова першість показала, що футбол є чимось більшим, ніж просто яскравим враженням.
Упродовж минулих тижнів світ жив Німеччиною, де мільйони людей мирно насолоджувались радістю, яку подарував їм футбол. Центр Європи здригався від інколи раптових вибухів такого захоплення, яке взагалі традиційно вважається незвичним для німців. Ейфорія фанатів моментами не мала меж. Під час гри з Італією на святкових акціях для вболівальників були присутні понад три мільйони людей. Лише у Берліні майже мільйон людей провели цей час на ногах. «Настрій по всій країні такий чудовий», сказав і Пеле, людина, що стала футбольною легендою Бразилії.
Нинішній мундіаль знову продемонстрував значення футболу в усьому світі. Навіть політика з готовністю підкорилася йому. Цей ігровий вид спорту оповитий міфами. Три титули чемпіона світу, здобуті Німеччиною, завжди припадали на час політичного або суспільного зламу. Перший титул, завойований у 1954 році, й досі залишається найбільш легендарним: він повернув Німеччині, котра лежала в руїнах після Другої світової війни, відчуття гордості. Тому 1954 рік багато хто вважає також і справжньою датою заснування Федеративної Республіки Німеччина.
Команда, що виборола другий титул у 1974 році, вважалася кращою німецькою збірною всіх часів. Вона стала породженням руху 68-го року, перевороту у суспільній свідомості та сповідувала творчий підхід і на футбольному полі. Третій титул 1990 року часто тлумачать як передвісник радісної події: возз’єднання Німеччини, що сталося незабаром після того.
Очікувати національної депресії після поразки у грі з Італією немає підстав. Звісно ж впродовж наступних днів існуватиме якесь розчарування, навіть певний сум, але потім гору знову візьме відчуття радості від спортивного досягнення. Адже німецька команда, поєднавши у своїй грі порядок і фантазію, сміливо йшла вперед, а тому завоювала серця вболівальників футболу.
Футбол є улюбленцем всієї Німеччини. Весела, мирна й захоплююча атмосфера бурхливої радості та насолоди цим улюбленим видовищем в колі друзів впродовж цілого місяця — саме таку картину слід зберегти в пам’яті. І навіть якщо німецька мрія цього літа на футбольному майданчику закінчилася, вона все ж залишиться в уяві мільйонів футбольних вболівальників.
