Схоже, що розв’язання конституційної кризи в Киргизстані відбуватиметься під диктування влади. Свою рішучість вона продемонструвала вчора, коли правоохоронні органи поклали край зіткненню між прихильниками влади й опозиції, які організували акції протесту в центрі Бішкека. Для розгону демонстрантів міліція застосувала спецзасоби та сльозогінний газ. За попередніми даними, постраждали шестеро людей. Глава Служби національної безпеки Киргизії Мурат Суталінов заявив, що до вечора центральна площа Бішкека Ала-Тоо буде очищена від мітингувальників.
Нагадаємо, що конституційна криза в Киргизстані виникла у зв’язку з тим, що президент Курманбек Бакієв і опозиція не змогли домовитися про конституційну реформу. Опозиція звинуватила президента в тому, що він не виконав своєї обіцянки й не прийшов у парламент представити проект нової конституції, яка обмежує права глави держави. За цим проектом, право формування уряду буде прерогативою не президента, а парламенту країни.
Опозиційні депутати спробували ухвалити конституцію в парламенті, але їм не вистачило для цього конституційної більшості. Опозиція спробувала створити Установчі збори, які будуть уповноважено ухвалювати нові закони. А як останній аргумент на свою користь опозиціонери використали мітинг, зібравши перед Будинком уряду понад тисячу прихильників опозиційного руху «За реформи!». У той же час, приблизно за 500 метрів від будинку парламенту, відбувався мітинг прихильників президента та прем’єр-міністра республіки під назвою «За стабільність».
Киргизький президент назвав дії ряду депутатів незаконними й спрямованими на узурпацію влади. Водночас він заявив про готовність вести переговори з опозицією з приводу ухвалення нової Конституції. «Я й раніше був готовий до проведення консультацій і переговорів щодо прийняття нового проекту конституції з представниками опозиції», — заявив він учора. Президент сказав, що він ніколи не ухилявся від пошуків компромісного рішення з представниками руху «За реформи!». На думку президента, компромісу можна досягти в такому форматі: «Переговори щодо створення компромісного варіанта основного закону, який відображатиме інтереси всіх прошарків суспільства, можуть відбутися у форматі президент — прем’єр-міністр — опозиція — виконавча й судова гілки влади — громадянське суспільство». «Якщо проект Конституції буде вироблений у даному форматі, я готовий розглянути питання про його ухвалення», — заявив К. Бакієв.
До вчорашнього розгону мітингувальників президент і уряд Киргизстану невпинно заявляли, що нова конституція має бути ухвалена у спокійній обстановці, а не тоді, як висловився прем’єр-міністр Фелікс Кулов, «коли під вікнами стоїть натовп мітингувальників». Схоже, що киргизька влада вже забезпечила собі спокійну обстановку, й тепер час покаже, як вони виконуватимуть свої обіцянки.
КОМЕНТАР
Леонід БОНДАРЕЦЬ , незалежний експерт, Киргизстан:
— Однозначно неможливо відповісти, хто винен у нагнітанні ситуації — президент чи опозиція. З одного боку, президент зволікав з конституційною реформою i це зробив навмисно. Адже проект конституції був готовий іще в травні минулого року. Проте була проведена конституційна нарада, внаслідок якої було запропоновано розробити три варіанти конституції. Усе це ніяк інакше як затягуванням конституційної реформи розцінити не можна.
З другого боку, опозиція відмовилася йти на контакт і шукати компромісу з владою. Натомість нові опозиціонери почали діяти дуже агресивно. Опозиція поставила завдання силоміць добитися виконання президентом своїх обіцянок. Коли президент пішов на діалог, вони від цього відмовилися й відразу поставили собі за мету зміну президента, зміну влади. Адже до початку мітингу можна було сісти за стіл переговорів і шукати якогось компромісного рішення. Однак опозиція від цього відмовилася. Багато людей не підтримує опозицію в організації мітингу, оскільки це вносить дестабілізацію в ситуацію. Хоча багато хто визнає, що опозиціонери питання поставили правильно, але тактично програли. Опозиція висунула 10 вимог, які здебільшого підтримуються північним населенням. Але саме впровадження цих вимог у життя спричиняє відчуття, що нічого, крім влади, новим опозиціонерам не треба.
Найголовніше: опозиція не пояснила, що буде далі, коли вони змінять президента. Ніякої політичної, економічної й соціальної програми не оголосили. Те саме було минулого року. Адже досі президент не оголосив чіткої, зрозумілої програми, що ми повинні робити, щоб вивести країну з економічної, передусім, кризи.
Як можуть далі розвиватися події? Гадаю, якщо зараз опозиція не доб’ється поступок від президента, то в країні можуть посилитися авторитарні тенденції в політичному житті й управлінні державою. Не думаю, що за виступами опозиції може стояти рука Москви. Російська політика щодо Киргизстану нечітко визначена й не окреслена.
