З такою поспішністю можна хіба що капітулювати. Хто буде поступатися принципами? Це питання може вважатися риторичним після того, як Сергій Степашин впевнено заявив у Севастополі, що з тим же оновленням арсеналів ЧФ проблем не буде.
Вперше Україна погодилась і на угоду, за якою офіцерам після служби на Чорноморському флоті не доведеться змінювати громадянство, аби залишатися в Криму. Там вони і будуть отримувати російську пенсію.
Київ став значно лояльнішим і до військових ініціатив Москви. Найближчим часом, за вказівкою Степашина, Чорноморський флот проведе навчання, які імітуватимуть військову акцію навколо Югославії з відпрацюванням систем протидій. Командувач Чорноморського флоту Володимир Комоєдов визнав південно-західний напрямок «найбільш неспокійним» — адже саме тут, мовляв, російський флот може бути втягнутий у військовий конфлікт. Звісно, конфліктувати росіяни можуть лише з силами НАТО або з 6 флотом США. А питання про проведення таких навчань вже узгоджене з керівництвом України. У Києва, здається, застережень не було. Тим більше, що перед цим оголошувалося про плани ЧФ та МВС України провести спільні маневри.
Відтак однозначно зрозуміло — російська сторона на всі 100% використовує особливості виборчого моменту в Україні. Бо непевність політичних перспектив примушує команду діючого Президента України разом з самим Леонідом Кучмою активно демонструвати Москві спроможність враховувати її інтереси. І Чорноморський флот, готовність підтримати російські маневри антинатовської спрямованості, і заклики Верховного Головнокомандувача до офіцерського корпусу України активізувати військову співпрацю з Росією — етапи одного виборчого шляху. Звісно, комусь це і може видаватися вдалою стратегією боротьби за електорат. Якби заради цього не втрачалось так багато...
