Своїми міркуваннями з приводу оголошення створення «помаранчевої» коаліції ділиться Джеймс ШЕРР, старший науковий співробітник Центру досліджень конфліктів Оборонної академії Великої Британії.
— Залишається сподіватися, що створена коаліція буде тривалою й ефективною. Але Україна потребує більшого, ніж надії. В Україні існує демократія, але демократичний процес не є ще незворотнім. І він не зможе стати незворотнім, доки політичні сили, які є прихильниками старого режиму, знатимуть, що вони можуть вижити, діючи по-старому. Подібні сили в Центральній Європі зрозуміли незворотність демократичних процесів більше ніж десятиліття тому. Але Партія регіонів ще не зрозуміла цього, й у неї немає підстав це робити. Ця партія не буде ділитися на частини, трансформуватися чи видозмінюватися, допоки не зрозуміє, що в неї, як у національної політичної сили, немає майбутнього й вона залишатиметься надалі регіональною партією, вплив якої лише зменшуватиметься.
Чи зможе «помаранчева» коаліція розпочати втілювати в життя ідеали, які проголошувалися під час революції, чи знову розчарує або деморалізує країну? Потрібно бути реалістом. Коаліційний уряд слід будувати на компромісі, а не на роздмухуванні війни. Протиставлення двох — Юлії Тимошенко й Петра Порошенка — є засобом підбурювання внутрішньої війни, яка оголошена ще до досягнення перемир’я між сторонами. Чому була вибрана саме така комбінація? Звісно, Юлія Тимошенко є більш популярною, ніж БЮТ, який набрав 22% голосів на виборах. Петро Порошеко є менш популярний за «Нашу Україну», яка набрала 14% голосів. Чому П. Порошенка розглядають як кандидата на найвпливовішу посаду в парламенті країни, яка стає парламентською республікою? Чи не свідчить така ситуація про те, як тісно бізнес залишається пов’язаним із владою в «помаранчевій» країні?
Яку мету переслідували політики, коли запропонували комбінацію такого протиставлення? Я вважаю малоймовірним, що вони робили ставку на успіх. Рівною мірою малоймовірно, що Партія регіонів робитиме ставку на успіх своїх суперників. Якщо замість цього між членами фракцій «помаранчевої» коаліції й Партією регіонів виникнуть позалаштункові домовленості, тоді регіонали підготуються до захоплення влади у свої руки. При цьому вони використають свої переваги: сильну вертикаль влади, вміле використання західних і російських PR-компаній, брутальне використання фінансових ресурсів для проникнення в адміністративні структури. Чи зможе Юлія Тимошенко ефективно протистояти цьому? Чи надаватимуть їй ефективну допомогу? Тепер нам тільки залишається спостерігати за цим.
