Олександр СУШКО , Центр миру, конверсії та зовнішньої політики:
— Із самого початку це був помилковий проект, який не містить жодних суттєвих вигод для України. Натомість він містить цілу низку загроз, які були очевидними ще після підписання відповідної декларації 2003 року. Позиція України відома: Київ прагне створення повноцінної зони вільної торгівлі в рамках ЄЕП. Однак очевидно, що наші партнери не погоджуються з таким підходом, тому що російська позиція зводиться до того, що мінімальною стадією інтеграції ЄЕП є митний союз. Україну не влаштовує таке бачення, оскільки це фактично позбавляє її зовнішньоекономічного суверенітету і блокує можливість проведення самостійних переговорів про створення зони вільної торгівлі з ЄС та іншими партнерами. Наскільки це актуально? Під час виборів ця тема мусувалася, вона піднімалася тими силами, які виступають за пріоритетний розвиток відносин із Росією. Однак вибори пройшли, і, думаю, ця тема втрачатиме свою актуальність. Тривалий час деякі політики наголошували, що в рамках ЄЕП можна зберегти низькі ціни на російські енергоносії. Однак цими днями ми змогли побачити чітко заявлений намір «Газпрому» підняти втричі ціни на газ навіть для Білорусі. А Білорусь, нагадаю, входить не лише до ЄЕП, а й до міждержавного союзу з Росією. Тому останній аргумент тих, хто був прихильником ЄЕП, розбивається. Інших аргументів не залишається.
