Центральною темою 47-ї Мюнхенської міжнародної конференція з безпеки стала ситуація в Єгипті та низці країн арабського світу, де відбуваються антиурядові заворушення. У конференції, яку називають мюнхенським Давосом і яка проходила з 4 по 6 лютого, узяло участь понад 350 глав держав, провідних політиків, дипломатів, військових, бізнесменів і громадських діячів з багатьох країн світу. Цьогорічне гасло форуму: «Політика безпеки перед новим викликом — від фінансової кризи аж до кібернетичної війни».
Відчувалось, що на роботу конференції впливали події на півночі Африки, революція в Тунісі та Єгипті. Не випадково у своєму виступі Генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен заявив, що події на вулицях Каїра ставлять під питання весь світовий порядок. Державний секретар США Гілларі Клінтон назвала події в арабському світі «справжнім вибухом».
Тим часом генеральний секретар ООН Пан Ѓі Мун відзначив, що заворушення в арабському світі викликані соціальною нерівністю, корупцією й відсутністю належної демократії. Він також висловив побоювання, що заворушення в Єгипті можуть дестабілізувати весь регіон. Він назвав президента Єгипту Хосні Мубарака ключовою фігурою у близькосхідному мирному процесі. Канцлер Німеччини Анѓела Меркель у своєму виступі закликала до мирної передачі влади в Єгипті і зробила особливий акцент на необхідності проводити будь-які перетворення в будь-якій країні лише мирним шляхом. «Ми готові протягнути руку допомоги у справі демократизації, але не маємо наміру нав’язувати країні свої рецепти», — наголосила німецький канцлер і при цьому вона додала, що в процесі демократизації застосування насильницьких методів повинно бути виключено.
Досить детально на питаннях демократичних перетворень зупинилась у своєму виступі державний секретар Гілларі Клінтон. Вона зокрема відзначила, що перехід до демократії більш імовірно може бути мирним і постійним, якщо у цей процес залучено як чинний уряд, так і широкі верстви громадянського суспільства. «Тому на додаток підтримки інституцій, вільних і справедливих виборів, ми віддані підтримці сильного громадянського суспільства, активістів, інтелектуалів, репортерів, які мирними способами борються проти корупції і вимагають чесності від уряду. Їхня робота збагачує грунт, на якому росте демократія», — сказала пані Клінтон.
За її словами, демократія з енергійними та справді репрезентативними інституціями вирішує розбіжності не на вулицях, а в міських холах і парламентських будівлях. «Саме це веде до справжньої стабільності й безпеки. Саме це робить країни ще сильнішими союзниками», — підкреслила держсекретар.
Тим часом генеральний секретар НАТО Андерс Фоґ Расмуссен зупинився у своєму виступі на викликах, які стоять перед Європою та Північноатлантичним альянсом.
За його словами, сьогодні під загрозою не лише світова економіка, але й світовий порядок. І тоді чому, поставив він риторичне запитання, Європа має дійти до висновку, що більше не потрібно інвестувати в оборону?
«Така тенденція має довготермінові наслідки — які нескладно уявити.
По-перше, існує ризик отримати розділену Європу. Оскільки лише декілька великих європейських країн можуть стали головними контрибютерами безпеки на континенті, а решта країн будуть дедалі відставати у цьому плані. Якщо дійти логічного висновку, то такий розподіл зрештою підірве принципи колективної оборони і союзницької солідарності, на якій ґрунтується Північноатлантичний альянс.
По-друге, існує ризик отримати слабшу Європу. Без військового забезпечення власної «м’якої» сили, буде серйозно послаблено потенціал Європи з попередження і врегулювання криз. А відтак і довіру до надійності Європи дотримуватися до принципів та цінностей, які є нам дорогими: індивідуальна свобода, демократія, вільна торгівля, верховенство права. На цих принципах і цінностях ґрунтуються наші відкриті суспільства і формуються основи світового порядку.
По-третє, існує ризик того, що Європа буде дедалі віддалятися від США. Якщо Європа не зможе зробити належний внесок в глобальну безпеку, тоді Сполучені Штати можуть шукати інших надійних оборонних партнерів.
Все це може звучати як дуже сумний сценарій. І справді, я стурбований. Якщо нинішній тенденції в Європі будуть продовжуватися, то розрив між оборонними можливостями вздовж Атлантичного океану буде розширятися. Характерно, що ризик отримати слабку і розділену Європу постав через більше ніж 20 років після падіння Берлінської стіни. А слабка і розділена Європа буде втратою не лише для США, але й для усього світу», — відзначив Расмуссен.
Фактично цей виступ означає, що залишаються відкритими питання, про які заявив на початку конференції її голова Вольфґанґ Ішінґер, зокрема щодо світового лідерства, якості та витривалості Європи, а також стратегічних наслідків для світу реалізації описаного генсеком НАТО сценарію. Час покаже як на зауваження генсека НАТО зреагують в Європі.
Які висновки Україна має винести із 47-ї Мюнхенської міжнародної конференції з безпеки? Про це читайте в наступних номерах «Дня».
