Парламент Македонії ухвалив п’ятнадцять ключових поправок до Конституції країни, які значно розширюють права етнічних албанців. Албанська мова отримала статус другої офіційної, вона на рівних правах з македонською застосовуватиметься у парламенті, а також у районах, де албанці становлять більше 20% населення. Буде збільшено представництво албанців у державних структурах, зокрема, в поліції. Місцева влада отримала велику самостійність при розв’язанні бюджетних питань. Всі сповідувані на території Македонії релігії законодавчо зрівняні у правах.
Зміна конституції Македонії була частиною плану врегулювання конфлікту між етнічними албанцями, що проживають у країні, та владою. Консервативно налаштовані депутати слов’янської (македонської) більшості довго затягували ухвалення парламентом поправок до Конституції, пропонувалося навіть винести це питання на референдум. Процес політичного врегулювання ледве не зірвався лише кілька днів тому, коли прихильники жорсткої лінії в македонському уряді направили спецпідрозділи поліції до албанських районів країни, внаслідок чого там сталися зіткнення.
Відповідно до мирних домовленостей, досягнутих в Охріді, члени албанських угруповань, які протягом півроку вели боротьбу з урядовими військами, під час операції «Основний урожай» здали близько чотирьох тисяч одиниць зброї військовому контингенту НАТО. Згодом загони сепаратистів було розформовано. Однак ні для кого не є секретом, що пригашений Охрідськими угодами конфлікт, як і раніше, не врегульовано до кінця, найбільш радикально налаштовані албанські угруповання вже висловлювалися за війну до перемоги.
Напередодні ухвалення парламентом поправок до Конституції бойовики захопили поліцейську дільницю у селі Шешево, за допомогою міжнародних посередників полонених вдалося звільнити. А вчора неподалік від центрального ринку другого за величиною міста Македонії — Тетово (в якому більшість населення — албанці) прогримів вибух. За попередніми даними, потерпілих немає. Відповідальність за теракт узяло на себе досі маловідоме угруповання «Албанська Національна Армія». Такий собі Албан Беріша, що подзвонив до бюро агентства Ассошіейтед Прес і назвався представником АНА, заявив, що найближчим часом у Македонії прокотиться хвиля ідентичних вибухів. Останніми днями інформагенції повідомляють про нові проникнення на територію Македонії озброєних загонів бойовиків із Косово. Однак президент Македонії Борис Трайковськи залишається вірним узятим на себе зобов’язанням щодо мирного врегулювання. У п’ятницю він амністував всіх албанських екстремістів із так званої «Визвольної народної армії» за винятком тих бойовиків, проти яких веде розслідування Міжнародний трибунал в Гаазі.
Поки що скидається на те, що виправдовуються побоювання, які змусили керівництво НАТО подовжити термін перебування своїх сил у Македонії. Тисяча військовослужбовців із країн Альянсу, що здійснюють операцію «Янтарна лисиця», повинні захищати міжнародних спостерігачів та контролювати відновлення поліцейського патрулювання на територіях, колись контрольованих албанськами бойовиками. Не виключено, що миротворцям НАТО доведеться мати справу з тліючим конфліктом, головними провокаторами якого будуть сили, зацікавлені не у законодавчому забезпеченні прав албанської меншості, а у збереженні своїх власних інтересів у Македонії — наприклад, нелегального постачання зброї.
