Україна та ЄС інтенсифікують діалог про спрощення візового режиму
У Брюсселі завтра відбудеться четвертий раунд переговорів України — ЄС щодо угод про спрощення візового режиму та реадмісії. Українську делегацію очолить заступник міністра закордонних справ Микола Маймескул, делегацію Європейської комісії — заступник Генерального директорату з питань зовнішніх відносин Європейської комісії Карел Кованда. Як повідомлялося, в ході третього раунду переговорів між Україною та ЄС, який відбувся 27 лютого нинішнього року, сторони не дійшли остаточного узгодження позицій з цих угод. Головним пунктом розбіжностей була угода про реадмісію. М. Маймескул, який очолював українську сторону і в ході третього раунду переговорів уточнив, що основною проблемою на переговорах про реадмісію є питання громадян третіх країн. «Тут виникає низка дуже складних запитань: як документувати цих осіб, якими документами — чи документами ЄС, чи країн громадянства цих осіб. Тут точаться дуже активні та напружені дискусії. З іншого боку, ми не хотіли б перетворювати Україну на відстійник для громадян із третіх країн», — пояснив він. Разом з тим, відносно угоди про спрощення візового режиму сторони досягли значного прогресу, і переговори з цього питання близькі до завершення. Україна переслідує мету досягнення безвізового режиму з ЄС.
Тегеран наполягає на володінні ядерним циклом
Тегеран має право на виробництво ядерного палива, сказав учора президент країни Махмуд Ахмадінежад, залишаючись непохитним перед засіданням Ради Безпеки ООН. Дипломати говорять, що Рада Безпеки збереться цього тижня з метою вироблення резолюції, в якій міститимуться вимоги до Ірану щодо припинення робіт у ядерній області, які, на думку Заходу, можуть привести до створення атомної бомби. «Володіння циклом ядерного палива, очевидно, є правом іранської нації», — наводить слова Ахмадінежада інформаційне агентство IRNA. Він знову повторив, що Ірану необхідний паливний цикл виключно для АЕС. Рада Безпеки ООН повинна вирішити, заходи якого характеру йому необхідно прийняти після того як Іран заявив, що поки не має наміру відповідати на пакет стимулюючих пропозицій від шести країн, які вимагають від нього припинення процесу збагачення урану. Росія, США, Франція, Британія, Німеччина та Китай запропонували Ірану пакет торгових та технічних ініціатив з тим, щоб він відмовився від розробок у ядерній сфері. Однак Іран повідомив, що не дасть на них відповіді до 22 серпня.
Парламент Грузії зобов’язав уряд вивести російських миротворців
Парламент Грузії вчора на позачерговому засіданні ухвалив постанову «Про миротворчі сили в конфліктних зонах», якою зобов’язує уряд Грузії розпочати процедуру виводу з Абхазії та Цхінвальського регіону російських миротворчих сил. «Парламент Грузії зобов’язує уряд Грузії розпочати процедури з найшвидшого припинення миротворчих операцій в Абхазії та колишній Південно- Осетинській автономній області, анулювання відповідних міжнародних договорів та структур, негайного виведення контингентів російських миротворчих сил із Грузії», — сказано в постанові парламенту. «Парламент Грузії зобов’язує уряд негайно розпочати роботу над зміною миротворчого формату та розміщенням в Абхазії і колишній Південно-Осетинській автономній області міжнародних поліцейських сил», — зазначається у прийнятому документі. У ньому говориться, що «дії російських збройних сил в Абхазії та колишній Південно-Осетинській автономній області представляють один із головних бар’єрів на шляху мирного урегулювання конфліктів». Разом з тим парламент Грузії заявляє, що є прихильником мирного урегулювання конфліктів. Як сказав на засіданні парламенту голова парламентського комітету з питань оборони та національної безпеки Гіві Таргамадзе, якщо російські миротворці не виконають вимоги грузинської сторони з припинення миротворчої операції та негайного виходу з Грузії, то «вони будуть оголошені поза законом, і ставлення до них буде як до окупаційних військ».
У Білорусі засуджено ще одного опозиціонера
Лідера білоруської опозиційної Об’єднаної громадянської партії Анатолія Лебедька засуджено до десяти діб адміністративного арешту. Таке рішення виніс суд Центрального району Мінська. Лебедька визнано винним у дрібному хуліганстві. Його затримали у неділю увечері під час спроби групи опозиціонерів провести несанкціоновану акцію протесту біля будівлі російського посольства. Сам А. Лебедько не брав участі в акції, однак за даними свідків — співробітників міліцейського спецназу — він нецензурно висловлювався у громадському місці. Нагадаємо, що з початку року А. Лебедько вже вчетверте зазнає судового покарання. Минулої п’ятниці в Білорусі було засуджено лідера Білоруської соціал-демократичної партії («Грамада») Олександра Козуліна. Московський суд міста Мінська присудив йому 5,5 року тюремного ув’язнення (із шести можливих) за хуліганство та організацію несанкціонованої опозиційної акції 25 березня
Не менше як 59 іракців загинули під час вибуху в Ель-Куфі
Не менше як 59 чоловік загинули, 132 отримали поранення внаслідок вибуху машини з вибухівкою біля шиїтської мечеті в місті Ель-Куфа на півдні країни. Про це вчора повідомила поліція. Серед постраждалих в основному жінки та діти, більшість із них — шиїти. Попередньо думають, що терорист-смертник, який під’їхав на автофургоні, запропонував робітникам підвезти їх, а коли вони наблизилися до машини, застосував вибуховий пристрій. В одному з повідомлень говориться про напад на шиїтську похоронну процесію, що викликало протести з боку парламентаріїв, які представляють фракцію радикального проповідника Моктади Садра, що демонстративно залишили сесію. Агентство Ассошiейтед Пресс повідомило, що незадовго до нападу на ринок на блокпосту біля в’їзду до міста було вбито трьох іракських солдатiв. Місто Махмудія, де впереміш живуть шиїти і суніти, часто ставало об’єктом нападів смертників. Раніше вибуховий пристрій спрацював в іншому іракському місті, Туз Курмату, що в 170 кілометрах на північ від Багдада. За словами начальника міської поліції, 25 загиблих були туркменами і ще троє — курдами. Між туркменською та курдською громадами Іраку існують протиріччя, однак що стало приводом для цього нападу, поки залишається неясним. За останню добу близько 100 іракських цивільних осіб було вбито внаслідок різних актів насильства по всій країні.
