Меркель про слабкості ЄС
Канцлер Німеччини Ангела Меркель стримано ставиться до розширення Європейського Союзу й заявляє, що організація «не впорається» з прийняттям нових членів, зокрема України, повідомляє українська служба «Німецької хвилі». «Ми маємо визначитися: як можна тісно співпрацювати з нашими сусідами, щоб не обов’язково кожен з них ставав членом ЄС», — заявила А. Меркель під час дискусії з учасниками загальної німецької зустрічі католиків у місті Саарбрюкен. За словами канцлера Німеччини, переговори про вступ Туреччині до ЄС будуть дуже тривалими. Водночас, зазначила А. Меркель, до Євросоюзу хочуть приєднається Україна, Молдова й багато інших країн. «Я вважаю, ми з цим не впораємося, це налякає людей», — зазначила голова німецького уряду.
Дж.Буш визнав свої помилки щодо Іраку
Президент США Джордж Буш сказав, що три роки тому недооцінював ситуацію в Іраку, й висловлювання «подати їх сюди» стосовно учасників іракського опору, що прозвучало в липні 2003 року, було великою помилкою. На спільній прес-конференції з британським прем’єром Тоні Блером Буш сказав, що те зневажливе висловлювання було «свого роду «крутою» фразою, яку неправильно розуміють люди». Згадавши скандал стосовно в’язниці «Абу-Грейб», він назвав його найбільшою помилкою, яку було допущено з моменту вторгнення США в Ірак. «Ми розплачувалися за неї дуже довго», — додав він. Блер також сказав, що завдання щодо очищення іракської армії від членів колишньої іракської правлячої партії БААС могло б бути виконано набагато ефективніше. «Я думаю, що нескладно побачити помилки, яких ми припустилися. Однак головна причина, чому Ірак залишається проблемним регіоном, — це бажання наших ворогів перемогти нас. І я не думаю, що нас це має дивувати», — сказав Блер.
Довічне ув’язнення за Беслан
Нурпаші Кулаєва — єдиного схопленого бойовика із тих, хто захопив школу в Беслані у вересні 2003 року, засуджено до довічного ув’язнення. Суддя заявив, що скоєне Кулаєвим заслуговує на вищу міру покарання, але остаточний вирок був винесений з урахуванням чинного в Росії мораторію на страту.
«Оцінюючи сукупність доказів, суд вважає встановленим факт участі Кулаєва в стійкій злочинній групі, а також тероризм з метою тиску на державу та захоплення заручників», — заявив суддя Тамерлан Агузаров, завершуючи оголошення вироку по слідству, що тривало більше ніж тиждень. Прокурор вимагав застосувати до Нурпаші Кулаєва вищу міру покарання — розстріл. Це означало б порушення Росією мораторію, встановленого за правилами Ради Європи. Проте заступник генпрокурора РФ Микола Шепель заявив, що прокуратура задоволена рішенням суду. «Ми вважаємо, що цей вирок відповідає тяжкості злочинів, скоєних Кулаєвим. Довічне ув’язнення — це також вища міра покарання, на чому наполягало державне обвинувачення», — заявив він.
Тим часом у Москві говорять про те, що публікація парламентського розслідування трагедії може бути перенесена. Це пов’язують з появою результатів альтернативного розслідування, що ставлять під сумнів висновки офіційного слідства. Підсудний звинувачується за вісьмома особливо тяжкими статтями Кримінального кодексу, зокрема бандитизм, тероризм, захоплення заручників і вбивство. Загалом процес у справі Кулаєва тривав цілий рік — перше засідання відбулося 17 травня 2005 року. У матеріалах суду використані свідчення 1300 свідків. Сам Кулаєв своєї провини не визнав і заявив, що особисто він насильства до заручників не застосовував і опору при захопленні школи правоохоронними органами не чинив. Суд ці аргументи не прийняв. «Твердження Кулаєва, що він за весь час перебування в школі не застосовував насильства до заручників, не користувався зброєю, не чинив опору працівникам правоохоронних органів, вважати непереконливими», — заявив суддя. Громадські комітети, що представляють родичів загиблих у бесланській школі № 1, підкреслювали, що вимагатимуть продовження розслідування, і заявляли, що обмежувати коло звинувачених одним Кулаєвим не можна. На їхню думку, детальному розслідуванню треба піддати дії федеральних чиновників на місці трагедії.
Чергова акція з вимогою об’єктивно розслідувати обставини трагедії та притягти до відповідальності офіційних осіб, які керували бесланською операцією, пройшла у будинку Верховного суду Північної Осетії вчора вранці.
Тим часом, парламентське розслідування бесланської трагедії, що забрала, за офіційними даними, життя 331 людини, може бути опубліковане пізніше, ніж передбачалося раніше.
