Бурджанадзе відмовилася їхати до Росії
Голова парламенту Грузії Ніно Бурджанадзе заявила, що очолювана нею парламентська делегація не поїде на зустріч голів парламентів СНД в Санкт-Петербурзі. Вона мотивувала це рішення відмовою російської влади видати візу членові делегації, голові парламентського комітету з національної безпеки та оборони Гіві Таргамадзе. «Ми вимагаємо пояснень з цього приводу і якщо у російського керівництва є так званий «чорний список» грузинських політиків, то ми вживемо адекватних заходів і, повірте, дуже багато хто не зможе отримати грузинських віз», — сказала Н. Бурджанадзе вчора на брифінгу в Тбілісі. Вона повідомила, що в Санкт-Петербурзі грузинська делегація мала намір представити план мирного врегулювання конфлікту в Цхінвальському регіоні. «Однак нам не було надано такої можливості», — сказала Н. Бурджанадзе. За її словами, «всього декілька хвилин тому стало відомо, що російська сторона вже не проти приїзду до Санкт-Петербурга Таргамадзе». «Це вияв цинізму!» — заявила Н. Бурджанадзе.
У Бухаресті застрайкували працівники метро
Безстроковий страйк розпочали в середу працівники бухарестського метро. Працівники цього виду громадського транспорту домагаються збільшення зарплатні на 23%. Щодня цим видом міського транспорту в столиці Румунії користуються 2 млн. людей. Страйк призвів до великих автомобільних пробок на вулицях. Наземні види громадського транспорту не справляються з потоком пасажирів, який сильно зріс.
«Людиною року» може стати не людина
Головним претендентом на звання «Людина року» за версією часопису Time стала Мати-природа — збірний образ стихійних лих, які відбулися 2005 року в різних частинах світу. Спеціальна відбірна комісія включила її до списку номінантів, щоб відзначити цунамі в Південно-Східній Азії, ураган «Катріна» у США та землетрус у Пакистані. Один із членів комісії, журналіст телеканалу NBC Браян Вільямс пояснив зроблений вибір тим, що стихійні лиха показали безліч проблем у політиці та інших сферах людської діяльності. «Катріна» веде до Iраку. Вона веде до нафти. Вона веде до політики президента. Вона оголила так багато тріщин і надломів у нашій системі», — заявив Вільямс. Серед інших номінантів виявилися генерал Рассел Онор, який керував рятувальною операцією після «Катріни», лідер терористичної організації «Аль-Каїда» в Iраку Абу Мусаб аль- Заркаві, держсекретар США Кондолізза Райс, Папа Римський Бенедикт XVI і автор книг про Гаррі Поттера Джоан Роулінг, а також глава Microsoft Білл Гейтс, який потрапив до списку номінантів за великі пожертви на боротьбу з малярією.
Буш порадив Китаю не боятися демократії
Президент США Джордж Буш закликав керівництво Китаю надати більше свобод населенню країни. Глава Білого дому, який здійснює поїздку країнами Азії та Далекого Сходу, заявив учора в Кіото, що китайські лідери не повинні боятися вільного суспільства, повідомляє Бі-Бі-Сі. Під час майбутнього візиту до Китаю президент США має намір сказати китайському керівництву, що вільне суспільство відповідає інтересам КНР і що поширення демократії благотворно позначиться загалом на регіоні. Зокрема, Буш підкреслив важливість свободи віросповідання й зазначив, що Китаю потрібно змінити свою позицію в цій галузі. Під час відвідування буддистського храму в Кіото, Буш навів приклад Тайваню як демократичної держави, яка успішно розвивається.
Шарон-молодший готовий визнати себе винним
Омрі Шарон, син прем'єр-міністра Iзраїлю, погодився визнати себе винним у наданні помилкових свідчень і підробці документів. Про це повідомляє прокуратура країни. У серпні щодо Шарона-молодшого було висунуто офіційні звинувачення після розслідування епізодів корупції, які мали місце в ході фінансування «Лікуду», партії Шарона-старшого. Слідство за аналогічними звинуваченнями загрожує також і його попередникам, Ехуду Бараку та Біньяміну Нетаніаху. Омрі та його молодший брат Гілад відігравали помітну роль у політичній кар'єрі свого батька, працюючи його радниками, збирачами грошей для його кампаній і таємними емісарами. Визнання Омрі — якщо воно буде зроблено офіційно — призведе до позбавлення його депутатського мандата від партії «Лікуд»; наслідком цього визнання може стати ув'язнення на термін до семи років. Окрім того, як говорять спостерігачі, цей вчинок може лягти ганебною плямою на кар'єру Шарона-старшого і заподіяти збитків його кампанії за переобрання на посту керівника партії та ізраїльського кабінету міністрів, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Картини з Пушкінського музею заарештовано за борги
Понад півсотні картин французьких художників-модерністів із московського музею образотворчих мистецтв імені Пушкіна заарештовано в Швейцарії на вимогу швейцарської компанії Noga. Вантажівки з картинами, які з 17 червня виставлялися в музеї «Фонду Джанадда» міста Мартіньї в окрузі Вале, затримано на митниці в Базелі і летовищі Женеви. Серед картин загальною страховою вартістю в 1 млрд. доларів — роботи П'єра-Огюста Ренуара, Едгара Дега, Едуарда Мане, Клода Моне, Вінсента Ван Гога і Поля Гогена. Картини заарештовано в рамках позову компанії Noga, яка наполягає на тому, що Росія заборгувала їй сотні мільйонів доларів ще з початку 1990-х років. У середині 1990-х років Noga звернулася до стокгольмського суду, заявляючи, що Росія має виплатити їй 1,5 млрд. доларів компенсації за невиконаними контрактами, які мали спірну основу. 1997 року суд задовольнив два позови компанії на суму 27 млн. доларів, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Нездужання Мілошевича призупинило суд
У суді над колишнім югославським лідером Слободаном Мілошевичем оголошено перерву, щоб підсудний зміг пройти медичне обстеження. Учора Мілошевич заявив трибуналу ООН у Гаазі з воєнних злочинів, що він не може викликати наступного свідка захисту, оскільки дуже погано себе почуває. Звинувачення вважає, що Мілошевич грав одну з основних ролей у скоєнні воєнних злочинів у ході воєн на Балканах у 1990-х роках. На процесі вже неодноразово виникали перерви, пов'язані з поганим здоров'ям Мілошевича. Суд над 62-річним Мілошевичем, у якого є проблеми з серцем, триває в Міжнародному карному трибуналі щодо колишньої Югославії вже три роки. До того, як минулого року колишньому президентові вдалося домогтися права самому себе захищати в суді, процес переривався 15 разів. Мілошевич керував країною 13 років до 2000 року. Якщо його визнають винним за пред'явленими звинуваченнями, йому загрожує довічне ув'язнення. Він заперечує свою вину.
