Перше засідання Держдуми: новий спікер та спеціальне крісло...
Колишній голова адміністрації російського президента Сергій Наришкін одноголосно обраний головою Держдуми шостого скликання. Кандидатів на пост спікера висували всі фракції Державної думи. Депутати могли голосувати за кількох кандидатів послідовно, тому опоненти Наришкіна збирали майже всі голоси думської опозиції. Наришкіну — 57 років, він тривалий час працював пліч-о-пліч з Володимиром Путіним в уряді Санкт-Петербурга в 90-х роках. До вівторка Наришкін очолював адміністрацію президента. У зв’язку з переходом Наришкіна на роботу до Держдуми обов’язки глави адміністрації президента тимчасово виконує перший заступник глави кремлівської адміністрації Владислав Сурков. Відповідаючи на запитання депутатів перед голосуванням, Наришкін запевнив, що, за його переконанням, «парламент — місце для найсерйозніших дискусій». До речі, спікеру попередніх двох скликань єдиноросу Борисові Гризлову приписують крилатий вислів «парламент — не місце для дискусій». «Парламентська більшість зовсім не означає монополію, тим більше — в нинішньому складі Державної думи. Її робота може бути успішною лише при зваженому врахуванні думок усіх фракцій», — заявив Наришкін. Серед новобранців помітно виділявся боксер Микола Валуєв. Спеціально для нього на замовлення виготовили крісло великого розміру.
Конді Райс бачать віце-президентом
«Ідея про «Конді-віце-президента» вже охопила блогосферу республіканців, де багато хто впевнений, що Маккейн зазнав поразки 2008 року, тому що обрав за партнера по перегонам нікому не відому й недосвідчену Сару Пейлін, а не Кондоліззу Райс, експерта з Росії», пише італійська Corriere della Sera. На думку видання, Кондолізза Райс готова повернутися в політику. «Кожного ранку вона піднімається о пів на шосту й годинами займається спортом. І те, як вона розподіляє свій час, не залишає у представників її оточення сумнівів: Кондолізза Райс готова», — пише видання. На думку спостерігачів, вихід Конді на сцену драматичним чином змінить динаміку виборчої кампанії. Нещодавня публікація її книги спогадів No Higher Honor («Немає честі вище...») і тривалий рекламний тур з безліччю інтерв’ю стали очевидним сигналом її бажання знову займатися політикою. Але як кандидатці їй належить відповісти за найбільш суперечливі рішення в епоху правління Буша. Насамперед за війну в Іраку, яку Райс у своїх мемуарах назвала «прелюдією до арабської весни», що «підтвердила тезу Буша про необхідність експорту свободи й демократії». «І хоча жоден інший кандидат від Республіканської партії не зможе бути більш відповідним суперником можливій кандидатурі Гілларі Клінтон на посаду віце-президента, слід визнати, що Конді залишається одним з найбільш осуджуваних у афроамериканській громаді політичних діячів. «Як це можливо, що її бачення світу так відрізняється від нашого спільного бачення?» — ще 2008 року запитував афроамериканський колумніст Юджин Робінсон. Білл Флетчер Джуніор, колишній лідер лобі вашингтонського TransAfrica Forum, сказав про неї: «Це дуже холодна й чужа (нам) людина, вона народилася чорною випадково», — пише Corriere della Sera.
Вашингтон застерігає Iрак від міжрелігійної ворожнечі
Віце-президент США Джо Байден закликав прем’єра Іраку Нурі Малікі до співпраці з іншими політичними силами країни, щоб не допустити відновлення міжрелігійної ворожнечі. Раніше судова влада Іраку видала ордер на арешт віце-президента країни Таріка Хашемі, який представляє сунітську меншість. Ордер було виписано на підставі антитерористичного законодавства. Хашемі відкинув звинувачення на свою адресу й заявив, що країна перебуває на межі чергового міжрелігійного конфлікту. Сунітські політики звинувачують прем’єр-міністра Нурі Малікі, який дотримується шиїтської релігійної традиції, у монополізації влади. Аналітики побоюються, що коаліційний уряд Іраку може розпастися відразу після виводу з країни американських військ. Давня ворожнеча шиїтів і сунітів у Іраку призвела до збройного протистояння, у результаті якого в 2006—2007 роках у країні загинули тисячі людей. На знак протесту проти видачі ордера на арешт Таріка Хашемі всі політики-суніти, які входять до парламенту й уряду країни, бойкотують роботу органів влади. Віце-прем’єр Салех Мутлак, який також представляє сунітську меншість, заявив, що країні загрожують «хаос і катастрофа». У спеціально зробленій заяві Білого дому повідомляється, що віце-президент Джо Байден окремо провів переговори з прем’єром Малікі та спікером парламенту Осамою Нуджаїфі, обговоривши з ними політичну ситуацію в країні та ще раз наголосивши на зацікавленості Вашингтона в довгостроковому стратегічному партнерстві з Іраком. «Віце-президент також зробив акцент на необхідності того, щоб прем’єр-міністр і лідери інших політичних блоків зустрілися та спільно владнали свої протиріччя», — йдеться в документі.
Грузія вирядить до Афганістану ще 750 солдатів
Парламент Грузії схвалив днями відправку до Афганістану ще одного піхотного батальйону для виконання миротворчої місії в складі Міжнародних сил сприяння безпеці (ISAF). За розширення участі Грузії в операції в Афганістані проголосувало 103 депутати, проти — один. Батальйон чисельністю 750 осіб виконуватиме місію під командуванням США. В Афганістані в складі Міжнародних сил сприяння безпеці з 6 серпня 2009 року несе службу одна грузинська рота (175 солдатів і офіцерів), яка розташована в Кабулі, в зоні відповідальності Франції, й батальйон — у провінції Гильменд у складі 749 осіб, у зоні відповідальності США. Після прибуття додаткового батальйону Грузія стане найбільшим учасником операції в Афганістані серед держав, що не є членами НАТО. Із початку місії в Афганістані загинуло десять грузинських військових. Раніше президент Грузії Михаїл Саакашвілі заявив, що грузинські солдати вирушили до Афганістану для того, щоб отримати унікальний досвід ведення війни.
