Допомогу Україні урізали
Комітет із асигнувань палати представників конгресу США урізав фінансову допомогу уряду Віктора Ющенка майже вдвічі — на $26,3 млн. — порівняно з обсягом допомоги, запитаної для України адміністрацією Джорджа Буша. Як повідомили в секретаріаті комітету, зменшення допомоги Україні викликане необхідністю загальної економії витрат в американському бюджеті. 14 лютого Джордж Буш подав проекти документів про додаткові асигнування на наступний рік у загальному обсязі в 81,9 млрд. доларів. У розділі витрат на надання допомоги зарубіжним країнам у документі повідомлялося, що з бюджету США Білий дім просить додатково виділити «60 млн. доларів для підтримки й консолідації історичних завоювань, досягнутих нещодавно під час демократичних виборів в Україні». При проходженні запиту Буша через комітет із асигнувань палати представників запитану президентом суму зменшили майже вдвічі. Попри скорочення асигнувань, у законопроекті наголошено, що «комітет вітає демократичну ініціативу українського народу й виділяє ці кошти на проекти, які швидко продемонструють підтримку уряду Ющенка, а також на оплату витрат, пов’язаних із підтримкою наступних парламентських виборів».
Відлуння Тузли
Голова спеціальної парламентської комісії Ігор Осташ заявляє, що уряд України має вимагати від Росії компенсації за негативні екологічне наслідки, яких завдає українському узбережжю будівництво дамби від Таманського півострова до острова Коса Тузла в Керченській протоці. За словами Ігоря Осташа, сьогодні катастрофічні екологічні наслідки будівництва продовжують виявлятися. У зв’язку з цим голова комісії висловив переконаність у тому, що ситуація «потребує негайної реакції Кабінету Міністрів України й актуалізації питання про компенсацію з боку Російської Федерації негативних екологічних наслідків здійсненого нею будівництва дамби в Керченській протоці», повідомили в прес-службі фракції «Наша Україна» у Верховній Раді.
Ціна війни
Напередодні другої річниці початку воєнної інтервенції до Іраку 70% американців вважають, що за цю війну платиться «неприйнятно висока ціна». При цьому близько 75% жителів США виступають проти можливості збройного конфлікту з Іраном або Північною Кореєю, свідчить опитування громадської думки, проведене на замовлення телекомпанії Ей-Бі-Сі та газети «Вашингтон пост». За його даними, якщо в березні 2003 року, коли почалося озброєне вторгнення до Іраку, цю війну вважали справедливою 70% американців, то тепер такої думки дотримуються 45% опитаних. Так різку зміну думки соціологи пояснюють загибеллю понад 1,5 тис. військовослужбовців США в цій арабській країні. Водночас за повне виведення американських військ з Іраку нині виступають лише 12% американців, які брали участь у цьому анкетуванні.
ПАРЄ просить Баку звільнити лідерів опозиції
Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) рекомендує владі Азербайджану напередодні парламентських виборів у листопаді 2005 року помилувати сімох лідерів опозиції, засуджених півроку тому за організацію мітингу протесту в Баку після президентських виборів 15 жовтня 2003 року. Про це на прес-конференції за підсумками візиту до Баку повідомив доповідач ПАРЄ з питань політв’язнів Малкольм Брюс. «Ці в’язні вважаються політичними, хоч Азербайджан не приймає цю позицію. Я обговорив це питання з президентом країни й нагадав, що міжнародні спостерігачі підтвердили необ’єктивність і упередженість торішніх судів у жовтневій справі», — сказав Брюс. Влада Азербайджану заперечує наявність політв’язнів, кажучи про кримінальний характер скоєних ними злочинів, повідомляє Рейтер.
США: новий термін Акаєва — жарт
Посол США в Киргизстані назвав «жартом» заяву представника киргизького президента Аскара Акаєва про можливість референдуму для подовження його повноважень ще на п’ять років. У кількох районах Киргизії тривають акції протесту населення, невдоволеного підсумками недільних виборів до парламенту, на яких перемогли прибічники Акаєва. Опонентів Акаєва, який не має право балотуватися на новий термін на виборах президента в жовтні, стривожила заява його прес-секретаря Абділя Сегізбаєва про можливість референдуму, підсумком якого може стати подовження повноважень глави держави ще на п’ять років. «Я не розцінюю це як серйозну заяву. Це був жарт», — заявив посол США в Киргизстані Стівен Янг. Акаєв раніше говорив, що не має наміру змінювати Конституцію. Його опоненти вважають, що конституційна більшість із лояльних депутатів допоможе Акаєву залишитися при владі, повідомляє Рейтер.
Лебедєв: Росії треба позбутися імперських комплексів
Співголова Російсько-української міжпарламентської комісії, депутат Держдуми Олександр Лебедєв вважає, що Росії необхідно відмовитися від територіальних претензій до України. «Росії треба позбутися імперських комплексів на висування територіальних претензій до України», — заявив він учора на прес-конференції в центральному офісі Інтерфаксу. О. Лебедєв вважає, що кращим виходом із геостратегічних розбіжностей між Росією й Україною можуть бути реальні позитивні зрушення в розвитку економічних відносин. «Ми повинні наповнити реальним змістом нашу економічну інтеграцію. Це зараз одне з найголовніших завдань», — зазначив він. О. Лебедєв вважає неактуальними заяви деяких російських політиків щодо проблеми Криму. «Нам необхідно відмовитися від заяв «чий Крим». В Європі це нікого не цікавить. Росія має всі можливості стати інвестором номер один у Криму», — зазначив депутат Держдуми.
Нові дані про загибель принцеси Діани
Теорії змови навколо смерті Діани зазвучали з новою силою після того, як з’ясувалося, що автомобіль, яким вона спочатку мала їхати, не зміг рушити з місця. Про це вчора повідомила британська газета Independent. Того трагічного дня — 31 серпня 1997 року — 36-річна Діана та її 42-річний коханець Доді аль-Файєд були змушені пересісти в Mercedes, за кермом якого був Анрі Поль. Потім усі троє загинули внаслідок аварії в паризькому тунелі. Те, що в останню хвилину машину поміняли, стало відомо після оприлюднення у вівторок секретаріатом кабінету міністрів офіційних документів згідно із законом про свободу інформації, повідомило видання.
