Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / ПЛАНЕТА

16 лютого, 2005 - 00:00

Переговори про членство в ЄС почнуться через три роки?

Україна розраховує, що завершенням нового трирічного Плану дій Україна — ЄС стане початок переговорів про вступ до Євросоюзу, заявив учора Президент Віктор Ющенко, виступаючи в Києві на конференції для інвесторів, організованій російською компанією «Ренесанс Капітал». Він також повідомив, що до листопада Україна має намір завершити підготовчий процес щодо вступу до Світової організації торгівлі. Віктор Ющенко ще раз наголосив, що Росія є стратегічним партнером України, і Київ проводитиме дещо ефективну й відкриту політику, відмовившись від попередньої практики візантійської політики: «одне кажемо — інше робимо». Учора ж голова прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський заявив, що імплементація Плану дій Україна — ЄС, який планується підписати 21 лютого в Брюсселі, сприятиме поступовій інтеграції України до внутрішнього ринку Євросоюзу. Водночас він наголосив, що співробітництво в рамках цього плану не може розглядатися як «альтернатива можливості отримання Україною членства в ЄС». План дій Україна — ЄС затвердили минулої суботи на засіданні Кабінету Міністрів України.

Врятовані моряки повернуться до України

Вісьмох українських моряків, врятованих із затонулого біля острова Кріт судна Sea Rey (прапор Сент-Вінсент), доставили до міста Ханья на острові. Як повідомив голова прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський, усі вони пройшли медичне обстеження в лікарні цього міста. Двоє моряків залишилися в лікарні з метою профілактики, а шістьох розмістили в одному з готелів міста. За словами М. Лубківського, доля ще двох українських моряків — членів екіпажу судна Sea Rey залишається нез’ясованою. Посольство України в Греції почало відповідну процедуру оформлення необхідних документів для повернення врятованих українських моряків на батьківщину.

Єврокомісія назве «небезпечні» авіакомпанії

Європейська комісія планує оприлюднити список «небезпечних» авіакомпаній, пише Wall Street Journal. На думку багатьох аналітиків, цей крок створить серйозні проблеми для чартерних авіакомпаній і перевізників країн, що розвиваються. Два роки тому для встановлення стандартів авіаційної безпеки й реалізації заходів з їх забезпечення було створено Європейське агентство з авіаційної безпеки. Минулого року європейські законодавці зробили жорсткішими стандарти авіаційної безпеки після аварії літака Flash Airlines над Червоним морем, внаслідок якої загинуло 148 осіб. Ще до аварії Швейцарія заборонила доступ літакам цієї авіакомпанії до свого повітряного простору. Згідно з новим законопроектом, уряди країн-членів ЄС мають обмінюватися інформацією про те, яким авіакомпаніям вони забороняють доступ до свого повітряного простору. Ця інформація буде загальнодоступною, а Європейська комісія публікуватиме список небезпечних авіакомпаній на своєму офіційному сайті. Нині подібну інформацію публікують уряди Великої Британії та Швейцарії.

Новий вибух на китайській шахті

Понад двісті гірників загинули під час вибуху метану в шахті на північному сході Китаю, повідомляє Бі-Бі-Сі. За фактом вибуху розпочато розслідування. Однак китайська вугільна промисловість сумно відома постійними трагедіями і вкрай низьким рівнем безпеки. Лише за минулий рік за офіційними даними в шахтах від вибухів, пожеж і потопів загинули понад дві тисячі осіб. Більшість нещасних випадків відбувається на невеликих приватних шахтах, а не на державних, яких — більшість, і які вважають надійнішими. При цьому Китай, потреби якого в електроенергії щорічно зростають майже на чверть, понад 40% енергії отримує з вугілля. Зростання цін на нафту та зростання споживання призвели й до підвищення ринкових цін на вугілля. А це, у свою чергу, штовхнуло власників шахт на збільшення обсягів видобутку в обхід заходів безпеки. На частку КНР припадає 35% всього світового видобутку вугілля і 80% всіх смертей на шахтах.

Варшава та Рига сперечаються із Москвою про Ялту

Польща й Латвія висловили незгоду з позицією зовнішньополітичного відомства Росії, яка на вихідних поширила заяву, що позитивно оцінює історичну роль Ялтинської конференції 1945 року, де було вирішено долю післявоєнної Європи. Деякі історики, думку яких зараз підтримують офіційна Варшава та Рига, стверджують, що в умовах мовчання західних демократій у країнах Східної Європи під тиском радянських військ були встановлені комуністичні режими. На початку лютого і без того непрості відносини Росії й Латвії загострилися ще більше, коли Москва гнівно відреагувала на заяви латвійського президента Вайри Віке-Фрейберги. Серед іншого, вона закликала пам’ятати про те, що «найбільш руйнівний конфлікт в історії людства міг би не статися, якби два тоталітарні режими нацистської Німеччини та Радянського Союзу не домовилися б таємно розділити території Східної Європи між собою». Російський МЗС звинуватив Віке-Фрейбергу в недостатній повазі «до священного для всього цивілізованого світу дня». Голова думського комітету з питань міжнародних справ Костянтин Косачов заявив агентству ІТАР-ТАРС, що Росія «не має нині відносин гірших iз жодною державою світу, ніж із Латвією».

Донька Діка Чейні займеться демократією на Близькому Сході

Елізабет Чейні, донька віце-президента США Діка Чейні, стане другим за рангом американським дипломатом, що курирує Близький Схід. Про це повідомив Держдепартамент Сполучених Штатів. Елізабет Чейні, яка раніше працювала в бюро зовнішньополітичного відомства у справах Сходу, стане заступником глави цього підрозділу. За словами представника Держдепу США Річарда Баучера, до завдань Елізабет Чейні входитиме втілення в життя ідей свободи й демократії у двосторонніх і багатосторонніх зв’язках Сполучених Штатів і східних країн. На кар’єру обох Чейні не вплинуло навіть розслідування стосовно компанії Halliburton. Ця компанія, очолювана в минулому віце-президентом США Діком Чейні, отримала велику частину контрактів на проведення відновлювальних робіт у нафтовому секторі іракської промисловості. Сума контракту на розробку й освоєння нафтових родовищ Іраку в жовтні минулого року сягнула $1,4 млрд.

Бунт гондольєрів

У Венеції відбувся триденний страйк 400 гондольєрів. Вони блокували Великий Канал своїми човнами на знак протесту проти заборони катання на гондолах у ранкові години пік. Заборону запровадили з метою запобігання інцидентам на чимдалі більше переповнених водних шляхах міста. Міська влада каже, що ризик зіткнень, внаслідок яких останніми роками за бортом опинилися кілька пасажирів, найвищий у ранкові години, коли каналами багато моторних човнів і пасажирських катерів розвозять товари й людей. Однак гондольєри стверджують, що заборона є необгрунтованою. «Ми не розуміємо, яким чином веслові човни можуть становити небезпеку для водного транспорту», — каже Роберто Луппі, президент асоціації гондольєрів. Страйк може тривати тиждень, повідомляє «Гардіан».

Газета: 
Рубрика: