Генсек НАТО: «У нас немає намірів вторгатися до Сирії»
Генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен під час свого несподіваного візиту до Лівії виключив можливість запровадження безполітної зони над Сирією. «Це абсолютно виключено. У нас немає намірів вторгатися до Сирії», — заявив Расмуссен. З його поїздкою закінчиться семимісячна воєнна операція країн Північно-Атлантичного альянсу в Лівії, яку Расмуссен охрестив «однією з найуспішніших в історії НАТО». За час операції в Лівії військові літаки НАТО здійснили понад 26 тис. вильотів, у результаті яких було знищено більш як 1 тис. танків, бойових машин і гармат. Расмуссен також зазначив, що воєнна операція НАТО запобігла насильству й врятувала величезну кількість життів. «Ми створили умови для того, щоб лівійський народ самостійно визначав своє майбутнє», — сказав генсек.
Камбоджійці вшановують свого короля
Нородому Сіануку, якого звуть Батьком-Королем Камбоджі, виповнилося 89 років, за камбоджійським відліком — 90. Для населення це подвійне свято — тиждень тому король повернувся до Пномпеню після трьох місяців медичного обстеження у Пекіні, заявивши, що ніколи більше не покине Камбоджу. Більш ніж півстоліття Сіанук був монархом (двічі зрікався престолу), прем’єр-міністром та головою країни. Після перевороту 1970 року Сіанука було усунуто від влади, а після проголошення Народної Республіки Кампучія у 1979-му йому дозволили виїхати до Китаю. За час свого правління король Камбоджі здійснив ряд глибоких соціально-економічних перетворень і намагався налагодити дружні відносини як із соціалістичними країнами, так і з країнами західного блоку, зберігаючи нейтралітет у холодній війні. Крім своїх безпосередніх політичних обов’язків, Сіанук зробив внесок і в кінематограф Камбоджі. Король зняв за своїми сценаріями близько 20 кінофільмів, таких як «Апсара» (1966), «Моє селище на заході сонця» (1992), «Побачити Ангкор і... померти» (1993) та ін. Місцева преса неоднозначно оцінювала кінематографічні знахідки Сіанука, вважаючи, що у короля є більш важливі завдання.
На виборах у Болгарії переміг кандидат від правлячої партії
Кандидат від правлячої партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії» (ГЄРБ) Росен Плевнелієв переміг на виборах президента Болгарії, повідомляють у Виборчому комітеті. Згідно з даними 98% перевірених бюлетенів, 47-річний політик у другому турі виборів набрав 52,2% голосів. За місце глави держави боровся також кандидат від соцпартії Івайло Калфін. Із обранням Р. Плевнелієва консерватори, які правлять у країні, ще більше посилять свої позиції, хоча посада президента Болгарії значною мірою церемоніальна. Проте мешканці країни покладають великі надії на Плевнелієва — 47-річного колишнього керівника найбільшої будівельної компанії та міністра регіонального розвитку країни. Болгарія, одна з найбідніших країн Євросоюзу, стикається з великими економічними труднощами. Правоконсервативний уряд Бойка Борисова проводить політику жорсткої ощадливості на тлі скорочення зростання ВВП, низьких заробітків і високого рівня безробіття. Це погіршує соціально-економічне становище більшості мешканців країни, які сподіваються, що з обранням Р. Плевнелієва на президентську посаду ситуація хоча б трохи поліпшиться.
У Канаді може з’явитися свій «список Магнітського»
Колишній голова мін’юсту Канади Ірвін Котлер вніс до парламенту законопроект про санкції щодо російських урядовців, причетних до справи юриста фонду Hermitage Capital Сергія Магнітського, зазначено в повідомленні фонду. У законопроекті підкреслюється, що його потреба викликана ситуацією, яка склалася в нинішній Росії, щодо дотримання законів урядовцями та відсутністю об’єктивного розслідування їхніх злочинів. Також у ньому особливо наголошується на «безкарності російських урядовців, які викрали в своїх співгромадян мільярди і організували цькування Магнітського після того, як він викрив їхні злочинні дії. Під санкції також потрапляють усі ті, хто зараз вигороджує цих урядовців і допомагає їм уникнути відповідальності», — говориться в повідомленні фонду Hermitage Capital. У липні перший такий список з’явився у США. У ньому — службовці ФСБ, поліцейські, наглядачі в’язниць, прокурори, а також податкові аудитори. У відповідь Росія затвердила свій список громадян США, які, за даними російської влади, винні в порушенні прав росіян за кордоном. Відразу після США Європарламент звернувся до країн Євросоюзу із аналогічним закликом застосувати такі заходи щодо росіян. У вересні 2010 року запровадити візові санкції зажадав міністр закордонних справ Великобританії. Таку можливість розглядають також у Нідерландах.
Асад захищатиметься незалежно від «співвідношення сил»
Проти Сирії ведеться інформаційна війна — західні ЗМІ заангажовані й навмисно спотворюють інформацію про те, що відбувається. Про це говорить президент Сирії Башар Асад. Вперше за останні місяці він дав інтерв’ю іноземному телебаченню — російському Першому каналу. Він підкреслив, що йдеться не про придушення мирної політичної опозиції, а про боротьбу з екстремістами, яких озброюють і спонсорують з-за кордону: «Коли наша Батьківщина піддається військовим загрозам, коли існує загроза нашій безпеці, розмови про співвідношення сил стають безглуздими. І в такому разі вже неважливо, хто сильний, а хто слабкий. Якщо ви є невеликою та слабкою державою, а ваш противник великий і сильний, то природно, що ви захищаєте свою країну, незалежно від співвідношення сил». Напередодні у ще одному інтерв’ю — британському виданню Sunday Telegraph — Асад заявив, що іноземне втручання до сирійських справ викличе «землетрус» на Близькому Сході, а «лівійський сценарій» для Сирії — неможливий. Тим часом Ліга арабських держав попередила Асада про те, що втручання буде неминучим, якщо чергова спроба посередництва завершиться провалом.
