Теракт на Дубровці: суд відмовив українці
Басманний суд Москви відмовив у позові громадянці України, яка постраждала внаслідок теракту на Дубровці, повідомило РІА «Новости». Як заявив журналістам адвокат Ігор Трунов, який представляє інтереси позивача, він має намір оскаржити це рішення у Мосміськсуді. З позовом до міністерства фінансів Росії про відшкодування матеріальних і моральних збитків звернулася Олена Бурбан. Унаслідок теракту вона втратила чоловіка — громадянина США, а сама стала інвалідом другої групи та повністю втратила працездатність, повідомив Трунов. У позовній заяві Бурбан вимагає відшкодувати їй моральні збитки в розмірі $1 мільйон. Захоплення заручників у Театральному центрі на Дубровці було скоєно 23 жовтня 2002 року. У заручниках опинилися 912 осіб. Унаслідок теракту загинуло 130 осіб.
Катарський суд дав росіянам довічне
Суд у Досі засудив до довічного ув’язнення двох співробітників російських спецслужб, яких визнали винними у вбивстві чеченського сепаратиста, колишнього президента невизнаної республіки Ічкерія Зелімхана Яндарбієва. Термін довічного ув’язнення в Катарі становить 25 років — повідомляє Бі-Бі-Сі. Державне обвинувачення вимагало засудити росіян до страти. Суддя ухвалив, що наказ про вбивство Яндарбієва віддала російська влада. Захист має намір оскаржити вирок і домагатися видачі обвинувачених Росії. Самі підсудні, які, за словами російських представників, були в Катарі у службовому відрядженні, заявили в суді про свою невинність.
Ізраїль зобов’язали змінити маршрут стіни
Верховний суд Ізраїлю зобов’язав владу країни змінити маршрут стіни безпеки на Західному Березі, повідомляє Рейтер. У заяві суду йдеться, що колишній маршрут завдає шкоди місцевим палестинцям, тому маршрут біля Єрусалимa слід змінити, навіть якщо це означатиме зниження рівня безпеки Ізраїлю. Ізраїль заявляє, що стіна необхідна для запобігання проникненню підривників-самовбивць, а палестинці кажуть, що внаслідок будівництва будуть розділені сім’ї, люди позбавляться можливості вільно їздити на роботу, а діти — відвідувати школи. У грудні Міжнародний суд справедливості отримав петицію з проханням розглянути питання про законність будування стіни. Очікується, що суд винесе своє рішення 9 липня.
Саддама Хусейна передали іракцям
Колишнього іракського лідера Саддама Хусейна та 11 відомих діячів партії БААС де-юре передали в розпорядження іракського уряду. Однак Саддама Хусейна утримуватимуть під американською вартою, допоки іракські пенітенціарні служби не будуть готові взяти його під свій контроль. За словами прем’єр-міністра Іраку Айяда Алаві, колишній іракський лідер може постати перед судом уже у четвер, однак судовий процес розпочнеться не раніше, ніж через кілька місяців. Серед тих, кого також передали в руки іракського правосуддя, — колишній заступник прем’єр-міністра країни Тарік Азіз, колишній віце-президент Таха Ясін Рамадан, Алі Хасан Маджид, більш відомий за прізвиськом «Хімічний Алі» та два зведених брати Саддама Хусейна. Міністр юстиції Іраку Малік Дохан Хасан заявив, що Хусейн зможе користуватися послугами іноземних адвокатів, якщо на це погодиться Асоціація іракських юристів. Поки ж адвокати вимагають доступу до свого клієнта і хочуть провести незалежне медичне обстеження, щоб встановити, чи зможе Саддам Хусейн постати перед судом за станом здоров’я, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Українських миротворців нагороджено
287 миротворців 56-го окремого вертолітного загону Збройних сил України, які перебувають із миротворчою місією в Ліберії, отримали відзнаки ООН «За службу миру». Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони, у параді медалей, який відбувся на злітній смузі аеродрому українського контингенту, взяли участь спеціальний представник генерального секретаря ООН у Ліберії Поль Жак Кляйн, командуючий об’єднаними силами місії ООН у цій країні генерал Деніел Опанде, представники інших миротворчих підрозділів. П. Кляйн відзначив значний внесок українських вертолітників у Ліберії. Українські миротворці, які несуть службу в Іраку, також отримали відзнаки ООН. Командир I-го ескадрону 2-го бронекавалерійського полку ЗС США підполковник Марк Клаверт нагородив військовослужбовців розвідувальної роти 6-ї окремої механізованої бригади в Іраку спеціальними відзнаками.
Конституцію ЄС підпишуть у листопаді
Конституцію Європейського Союзу підпишуть у листопаді в Римі. Про це заявив прем’єр-міністр Ірландії Берті Ахерн, чиє головування в ЄС завершилося вчора. Текст документа остаточно затвердили глави держави й урядів країн-учасниць Союзу. Він покликаний об’єднати всі документи, які лежать в основі діяльності ЄС, глибоко змінити внутрішню організацію й механізми функціонування Союзу. Вибір італійської столиці для підписання конституції не випадковий: саме там 1957 року відбулося підписання Римського договору, що заклав основи існування нинішнього ЄС, повідомляє Інтерфакс.
США висилають іранських «шпигунів»
Американська влада оголосила про висилку двох співробітників служби безпеки іранського представництва при ООН за діяльність, несумісну з їхньою посадою. За даними американської влади, обох іранців тричі помічали, коли вони знімали на відео мости, тунелі й дорожні розв’язки в районі Нью-Йорка — в червні 2002 року, листопаді 2003 року й нещодавно. Представник МЗС Ірану назвав їх висилку «політичною й етичною дешевкою», що суперечить міжнародним угодам, повідомляє Інтерфакс.
Лазаренко — у «десятці»
Колишній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко посідає восьме місце у списку Міжнародної організації Transparency International, що спеціалізується на боротьбі з корупцією. Як повідомив Інститут масової інформації з посиланням на Агентство Франс-Прес, Transparency International оприлюднила список десяти керівників урядів, яким вдалося використати для себе найбільшi бюджетнi грошi. Лідером списку залишається колишній президент Індонезії Мохаммед Сухарто (був при владі у 1967 — 1998 роках), який привласнив від $15 млрд. до $35 млрд. Наступні у списку — Фердинанд Маркос (Філіппіни, 1972 — 1986 рр.), який перевів на власні рахунки від $5 до $10 млрд.; заїрський лідер Мобуту Сесе Секо (1965 — 1997 рр.) — $5 млрд.; Сані Абаша (Нігерія, 1993 — 1997 рр.) — від $2 до $5 млрд.; Слободан Мілошевич (Югославія, 1989 — 2000 рр.) — $1 млрд.; Жан- Клод Дювальє (Гаїті, 1971 — 1986 рр.) — від $300 до $800 млн.; Альберто Фухіморі (Перу, 1990 — 2000 рр.) — $600 млн.; П. Лазаренко (1996 — 1997 рр.) — від $114 до $200 млн.; Арнольдо Алеман (Нікарагуа, 1997 — 2002 рр.) — $100 млн.; Джозеф Естрада (Філіппіни, 1998 — 2002 рр.), від $78 до $80 млн.
