Страсбурзький суд зобов’язав Росію виплатити 66 тис. євро за тортури
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), що базується у французькому Страсбурзі, зобов’язав уряд Росії виплатити 66 тис. євро компенсації моральної шкоди за тортури, незаконний арешт і умови утримання в чотирьох справах із Санкт-Петербурга, Челябінська, Волгограда та Воронежа. Справи виграли Анатолій Черкасов, Володимир Булдашев, Геннадій Шувалов і ще один росіянин, ім’я якого не називається. У червні в Держдумі обговорювалося питання про можливе ухвалення закону, який би дозволяв Росії обходити рішення ЄСПЛ. Його ініціатором став сенатор Олександр Торшин, за словами якого, головним орієнтиром мають бути висновки Конституційного суду Росії. «ЄСПЛ не є володарем істини в останній інстанції», — заявив тоді член Ради Федерації. За даними 2010 року, Росія посідає перше місце за кількістю звернень громадян до Страсбурзького суду (далі йдуть Туреччина, Румунія та Україна). За минулий рік до ЄСПЛ надійшло понад 14 тис. позовів від росіян. У 217 справах, переданих до суду раніше, 2010 року суд виніс ухвали на користь позивачів. Чимала їх кількість стосувалася грубих порушень прав людини, наприклад, викрадень, тортур і вбивств мирних жителів у Чечні.
Вашингтон обіцяє Москві гарантії щодо ПРО
США готові дати Росії письмові гарантії того, що створювана ними система протиракетної оборони в Європі не буде спрямована проти Росії, проте ці гарантії не матимуть юридичної сили, заявила заступник держсекретаря з контролю за озброєннями Елен Тошер. «Ми не можемо дати юридично зобов’язуючих обіцянок, так само як і погодитися на обмеження нашої ПРО, що має посилюватися з посиленням [зовнішніх] загроз», — заявила вона вчора на конференції з ПРО, організованій Атлантичною радою США. Виступаючи на тій же конференції, директор агентства Пентагону з протиракетної оборони генерал Патрік О’Райлі заявив, що США запропонували Росії використовувати її власні радари для спостереження за випробуваннями американської системи ПРО. Тим самим США, за словами генерала, пропонують Росії самій переконатися в тому, що ЄвроПРО нічим їй не загрожує та спрямована виключно проти таких країн, як Іран або Північна Корея.
Кожний чилійський депутат отримає iPad
Кожний з 120 депутатів конгресу Чилі отримає планшет iPad. Це рішення, як повідомляє AFP, було ухвалене для того, щоб підвищити ефективність роботи чилійських депутатів. За допомогою планшетів народні обранці зможуть брати участь у законодавчому процесі віддалено. Усім депутатам було запропоновано обрати, планшети якого кольору вони хочуть отримати — білого чи чорного. Деякі політики, втім, виступили проти того, щоб парламент витрачав гроші на купівлю планшетів. Вони стверджують, що ті народні обранці, котрі хочуть користуватися iPad, мусять купити собі їх самі. Парламентарії повинні будуть здати планшети конгресу, коли закінчать працювати в ньому.
Саміт ЄС спробує знайти шляхи виходу з боргової кризи
Для врегулювання боргової кризи в Європі Берлін і Париж домовилися збільшити європейський стабілізаційний фонд у п’ять разів — до 2 трлн. євро. Про це повідомила вчора британська газета The Guardian. Утім Брюссель цю інформацію спростовує. А канцлер Німеччини Ангела Меркель як і раніше вважає, що швидкого виходу з боргової кризи в Європі чекати не варто. «Суверенні борги накопичувалися десятиліттями, — сказала напередодні Меркель. — Тому ніхто не може подолати цю кризу в межах одного саміту. Це вимагає тривалої копіткої роботи». Боргова криза — основний пункт порядку денного саміту ЄС, який відбудеться цими вихідними. Ситуація склалася серйозна. Так, агентство Moody’s знизило суверенний рейтинг Іспанії на два пункти — з А1 до А2 — з негативним прогнозом. При цьому агентство відзначило, що песимістичні очікування щодо економічного зростання єврозони ускладнять Мадриду завдання скоротити бюджетний дефіцит. Не кращі справи й у сусідів. На тлі кризи більш уразливим до фінансових потрясінь став Рим. Агентство Fitch знизило кредитний рейтинг Італії на один рівень, а агентство Moody’s знизило рейтинг суверенних італійських облігацій на два пункти.
Греки паралізували країну на 48 годин. Знову
Учора загальний 48-годинний страйк проти нових заходів уряду щодо «затягування пасків» в обмін на міжнародні кредити паралізував повсякденне життя в Греції й відрізав її від зовнішнього світу через припинення авіасполучення. Уряд має намір провести сьогодні через парламент нове скорочення зарплат і пенсій в обмін на 8 млрд. чергового траншу кредитів ЄС і МВФ, що затримується з вересня. Без цих грошей Греції загрожує дефолт за 350 млрд. державним боргом. Лідери Євросоюзу збираються 23 жовтня на саміт у Брюсселі, щоб визначитися з новою допомогою Греції, економічна ситуація в якій за півтора року стабільно була гіршою за прогнози. Прем’єр-міністр Георгіос Папандреу, виступаючи у вівторок увечері в парламенті країни, закликав підтримати нові заходи, що, за його словами, допоможуть стабілізувати ситуацію в країні. Він також закликав страйкарів проявити стриманість. Проте заклики прем’єра не були почуті. Найбільші профспілки Греції GSEE й ADEDY, які об’єднують близько 2 млн. з приблизно 4 млн. грецьких працівників, закликали до страйку не лише державний сектор економіки, університети й школи, банки й податкові інспекції, а й приватників. Як очікується, будуть закриті всі аптеки, чимало магазинів, а також деякі бензозаправки й булочні.
