Шаліта обміняють на тисячу палестинців
Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху підтвердив, що ізраїльський уряд домовився з ХАМАСом про обмін ізраїльського військовослужбовця Гілада Шаліта, викраденого воєнізованим палестинським угрупуванням у червні 2006 року. «Ми завершили важкі переговори з ХАМАСом про звільнення Гілада Шаліта. Він повернеться додому через декілька днів», — сказав у телезверненні Нетаньяху. За повідомленням радіо Ізраїлю, Шаліта можуть обміняти вже на початку листопада на декілька сотень палестинських бойовиків, що перебувають в ізраїльських в’язницях. Виступаючи по телебаченню сектору Газа, глава ХАМАСу Халед Мешааль заявив, що перші 450 палестинських ув’язнених Ізраїль звільнить протягом тижня. Лише після цього Гілада Шаліта передадуть ізраїльській владі. Інші палестинські ув’язнені, серед яких 27 жінок, вийдуть на свободу протягом двох місяців. Мешааль назвав домовленість «національним досягненням» палестинського народу.
Клінтон заявила про намір піти з політики
Державний секретар Сполучених Штатів Америки Гілларі Клінтон має намір завершити політичну кар’єру після закінчення нинішнього президентського терміну Барака Обами. Про це вона заявила днями в інтерв’ю агентству Associated Press. Клінтон висловила надію, що на виборах 2012 року Обаму оберуть на другий термін, але зауважила, що сама не прагне в майбутньому яких-небудь політичних посад, урядових чи виборчих. «Я хотіла б повернутися до приватного життя», — зазначила держсекретар. Нагадаємо, торік Клінтон заявляла, що не збирається брати участі у президентських виборах 2012 і 2016 років. 2008 року Клінтон змагалася з Обамою за право стати кандидатом у президенти США від Демократичної партії США, проте програла праймериз. Після перемоги Обами на виборах колишня перша леді США очолила Держдепартамент, змінивши на посту Кондолізу Райс.
США звинувачують Iран у змові
Держдепартамент США попередив американських громадян, які перебувають за кордоном, про ризик можливих нападів на них. У Вашингтоні також стверджують, що наразі високою є вірогідність проведення терактів проти дипломатів у низці країн, зокрема в Америці. Свої побоювання Держдеп пов’язує з нібито розкритою американськими спецслужбами змовою, метою якої було вбивство посла Саудівської Аравії в США. Відповідні звинувачення було висунуто американцеві іранського походження Мансуру Арбабсайару, заарештованому 29 вересня в аеропорту Нью-Йорка. Ще одного іранця оголошено в розшук. У Вашингтоні заявляють, що за ймовірною змовою стоїть влада Ірану. Держсекретар США Гіларі Клінтон заявила, що такі дії за участю Ірану призведуть до поглиблення його ізоляції, оскільки є кричущим порушенням міжнародних норм. На думку Клінтон, тепер у Вашингтона з’являться додаткові важелі впливу на Тегеран. Влада Ірану назвала звинувачення у причетності до змови брехнею, сфабрикованою розпалювачами війни з-поміж американських політиків. У своєму листі до Пан Гі Муна постійний представник Ірану при ООН Мухаммед Хазаї висловив побоювання з приводу того, що подібні дії можуть створити небезпечні прецеденти у відносинах між державами.
Сербія здобула статус кандидата на вступ до ЄС
Єврокомісія рекомендувала Раді Євросоюзу надати Сербії офіційний статус кандидата на вступ до блоку, повідомляє прес-служба Єврокомісії. Таким чином, Сербія успішно пройшла перший етап на шляху до вступу до Євросоюзу. Проте дату початку подальших переговорів щодо вступу Сербії до ЄС не призначено, на думку членів Єврокомісії, країна спочатку має нормалізувати свої відносини з Косово. Переговори між Сербією та Косово почалися ще в березні цього року, проте зараз їх припинено через проблеми на північному кордоні з Косово. Єврокомісія зазначає, що Сербія домоглася великого поступу на шляху до Євросоюзу, якщо враховувати і політичні, і економічні критерії. Окрім того, Белград успішно розв’язав усі питання, пов’язані з військовими злочинцями колишньої Югославії, передавши міжнародному трибуналові двох останніх розшукуваних — Ратко Младича та Горана Хаджича. Також учора Єврокомісія рекомендувала розпочати переговори з Чорногорією про вступ до ЄС.
Словацький парламент відмовився ратифікувати ЄФФС
Словацький парламент проголосував проти ратифікації програми розширення можливостей Європейського фонду фінансової стабільності (ЄФФС). Як і очікували, одна з партій, що належить до панівної коаліції, — «Свобода і солідарність» — відмовилася підтримати угоду. На думку партійного керівництва, внесок для порівняно бідної Словаччини дуже великий. Проте це не останнє слово: нове голосування відбудеться вже на цьому тижні, і підтримати ратифікацію обіцяла опозиція. «Жоден прем’єр-міністр не підпишеться під таким результатом голосування, оскільки всі, ураховуючи моїх партнерів по коаліції, знають, що єдиний шанс для наших співвітчизників здолати цю глибоку кризу — об’єднати зусилля з нашими країнами-партнерами», — заявила прем’єр-міністр Івета Радичова. Фактично, провал ратифікації став і вотумом недовіри її урядові. Проте поки про розпуск кабінету не йдеться. Нагадаємо, Словаччина — остання з 17 країн єврозони, яка не ратифікувала розширення ЄФФС.
