Україна — ЄС: скорочення строків
Європейський Союз готовий розглядати можливість скорочення строку реалізації Плану дій Україна — ЄС, попередньо розрахованого на кілька років. Перший раунд консультацій України та Євросоюзу з питання про розробку єдиного тексту цього документа відбудеться 27 січня в Києві, повідомили Інтерфакс-Україна у прес-службі представництва Єврокомісії в Україні. «Це перші конкретні переговори за Планом дій Україна — ЄС», — зазначили в Єврокомісії, нагадавши, що раніше українська сторона вже передала Євросоюзу свій варіант документа, і під час майбутньої зустрічі представники ЄС представлять своє бачення майбутнього плану. Як очікується, строк реалізації Плану дій Україна — ЄС буде розрахований на кілька років, однак українська сторона хотіла б скоротити цей строк до двох років. ЄС ще не прийняв остаточного рішення з цього питання. Документ не передбачатиме асоційованого членства України в ЄС. Планується, що його узгодять вже в березні — квітні нинішнього року.
Росію знову непокоїть «мовне питання»
В Україні залишаються невирішеними питання, пов’язані зі статусом російської мови. Про це заявив в інтерв’ю РІА «Новости» офіційний представник МЗС РФ Олександр Яковенко. «Багато проблемних питань, пов’язаних зі станом російської мови в Україні, поки не отримали свого рішення. Наприклад, продовжує скорочуватися кількість російських шкіл в Україні», — зазначив він. За словами Яковенка, «ми прагнемо того, щоб росіяни, які проживають в Україні, й українці, які проживають в Росії, дедалі більшою мірою почувалися комфортно, мали можливість безперешкодно задовольняти свої мовні, культурні потреби, щоб наші народи жили у дружбі та злагоді». Торкаючись розвитку російсько-українського співробітництва в гуманітарній сфері у 2003 році, він повідомив, що підписано угоду про створення й функціонування філіалів вищих навчальних закладів Росії на території України та філіалів вищих навчальних закладів України на території Росії, а також угоду про молодіжну співпрацю, важливі документи в галузі охорони здоров’я, контролю за міграцією. «На істотно вищий рівень вийшла взаємодія Російської академії наук та Національної академії наук України», — зауважив Яковенко.
Єльцин: у мене було п’ять інфарктів
Колишній російський президент Борис Єльцин визнав, що переніс п’ять інфарктів за час перебування на посту голови російської держави. Він зазначив, що останнім часом не скаржиться на своє здоров’я. Як повідомило РІА «Новости», Єльцин сказав, що «активний розумово й фізично», попри те, що «за час президентства пережив п’ять інфарктів». Єльцин періодично протягом останніх десяти років зникав із поля зору громадськості. Зокрема, це було помітно перед тим, як його переобрали на пост президента 1996 року, коли перемога комуністичного кандидата — Геннадія Зюганова — уявлялася цілком реальною. Тоді офіційні джерела повідомляли, що у президента був грип або ж що він працює з документами. Тепер Єльцин визнав, що переніс інфаркти, і сказав, що його здоров’я значно покращилося відтоді, як він пішов у відставку в переддень 2000 року.
Чого хочуть іракці
За підсумками опитування, проведеного іракським iнститутом суспільних досліджень, 88% іракців вважають, що політичних керівників країни повинен обирати народ, повідомила вчора іракська газета «Ас- Сабах». Опитування проводили в п’яти іракських містах — Багдаді, Басрі, Диванії, Хиллі та Кіркуку. Дослідження засвідчило, що понад 90% населення вважають передачу влади до рук іракців основною умовою стабілізації ситуації у країні. Поліпшенню становища у сфері безпеки сприяло б, на думку 80% респондентів, і відновлення іракської армії та поліції. Водночас 75% опитаних вважають, що виведення військ сил коаліції погіршить становище у сфері безпеки в Іраку. Приблизно такий самий відсоток населення вважає, що війська коаліції повинні залишити Ірак після того, як наприкінці 2005 року буде сформовано постійний уряд країни. Близько 85% іракців переконані, що в основу нової конституції країни слід покласти закони шаріату. Однак при цьому понад половину опитаних не хочуть, щоб релігійні діячі займалися політикою. Що ж до можливості встановлення в Іраку демократії, то думка населення розділилася приблизно порівну: 47% вважають, що демократія західного типу неприйнятна для Іраку, а 45% вірять, що це є можливим.
Настав рік Мавпи
Опівночі кожний п’ятий житель нашої планети зустрів своє головне свято — Новий рік за місячним календарем, рік Мавпи. Часто його називають «китайським», оскільки його святкування поширилося в Азії саме із Піднебесної. Новий рік у Китаї, а також у Монголії, В’єтнамі та Кореї є головним сімейним святом і святкують його впродовж 15 днів. Понад 20 млн. представників китайської діаспори, які проживають у Південно-Східній Азії, також бережуть спадщину предків. Більше того, в більшості країн регіону «китайський» Новий рік є державним святом і радісною подією для представників усіх національностей та конфесій. Мавп китайці вважають розумними, впевненими в собі тваринами та схильними до новацій. А рік Мавпи, відповідно, вважають одним із найсприятливіших. Відомий у Сінгапурі астролог Джазон Чен навіть пообіцяв, що в році, що настає, припинить боротьбу Осама бен Ладен. «Цей божевільний терорист відмовиться від своїх шалених намірів із серпня, коли мусульмани всього світу сильно розсердяться на нього», — вважає Чен. Він також заявив, що Джорджа Буша переоберуть на другий термін, долар зміцниться, а Китай возз’єднається з Тайванем. З останньою тезою, щоправда, не згодні астрологи Тайваню, які впевнені, що нічого подібного не станеться.
Найбільший корпоративний скандал у Німеччині
Колишні керівники німецької телекомунікаційної компанії Mannesmann у середу постануть перед судом у Дюссельдорфі у справі про найбільший у країні випадок порушення корпоративної етики. Їх звинувачують у тому, що вони схвалили виплату надмірно високих премій членам ради директорів компанії чотири роки тому, коли вона перейшла під контроль британської компанії Vodafone. На лаві підсудних зібралися основні представники бізнес-еліти Німеччини. Серед них голова ради директорів Deutsche Bank Йозеф Акерманн та колишній глава Mannesmann Клаус Есер. Суд має визначити, чи порушили ці шість обвинувачених закон, схваливши виплату премій на загальну суму в 57 млн. євро напередодні переходу компанії під контроль Vodafone. Якщо суд визнає підсудних винними, то їм загрожує до 10 років ув’язнення. Усі підсудні заперечують свою вину. Раніше вони заявляли, що премії не були надмірно високими, враховуючи обсяги угоди з Vodafone, оціненої у $180 млрд. Прихильники звинувачених підприємців заявляють, що цей судовий розгляд може також завдати шкоди інвестиціям в економіку Німеччини. Однак позиція обвинувачення здобула підтримку серед частини населення країни, яка вважає, що купівля Mannesmann стала своєрідним посяганням на принципи ринкової економіки країни. Ці небачені для Німеччини премії викликали багато спорів, особливо після того, як стало відомо, що в рамках угоди багато співробітників Mannesmann втратили свої робочі місця, повідомляє Бі-Бі-Сі.
