Зленко замість Кучинського
Президент України Леонід Кучма призначив свого радника зі спеціальних міжнародних питань, екс-міністра закордонних справ Анатолія Зленка представником держави у комісії ООН з прав людини. Це випливає з указу глави держави від 8 грудня. Цим же указом Л. Кучма звільнив від обов’язків представника України у цій комісії Валерія Кучинського, який є постійним представником України при ООН. 65-річний А. Зленко двічі очолював українське зовнішньополітичне відомство. Він уже був міністром закордонних справ з 27 липня 1990 року до 25 серпня 1994 року — першим главою МЗС України після прийняття Декларації про незалежність країни. Востаннє очолював МЗС з 2 жовтня 2000 року.
ГУУАМ отримав статус спостерігача в Генасамблеї ООН
Організація Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію про надання ГУУАМ статусу спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН. Як повідомила учора прес-служба МЗС України, прийняття цього рішення за одностайної підтримки країн-членів ООН стало важливою подією в розвитку ГУУАМ як міжнародної регіональної організації, яка не тільки сприяє вирішенню проблем регіону, а й здатна зробити свій внесок у справу боротьби з глобальними викликами. Першим кроком у цьому напрямку стала участь ГУУАМ разом з іншими міжнародними регіональними і субрегіональними організаціями у спеціальному засіданні Комітету Ради Безпеки ООН проти тероризму в березні цього року. Боротьба з міжнародним тероризмом, організованою злочинністю, незаконним обігом наркотиків є одним із пріоритетних завдань як ГУУАМ, так і ООН. Надання ГУУАМ статусу спостерігача в Генасамблеї ООН дозволяє розпочати ефективну взаємодію і на інших ключових напрямках діяльності двох організацій. Новий етап у розвитку співробітництва з ООН сприятиме також ефективній реалізації цілей співпраці країн-учасниць ГУУАМ, визначених у Ялтинській хартії, зокрема, у сферах соціально-економічного розвитку та зміцнення регіональної безпеки. До міжнародного об’єднання ГУУАМ входять Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан і Молдова.
Ірак створює трибунал
Тимчасова керівна рада Іраку прийняла рішення про створення спеціального трибуналу для суду над керівними діячами поваленого режиму за злочини проти людяності. Як повідомив учора член цієї ради Муаффак аль-Рубаї, йдеться про злочини, скоєні «проти Ісламської Республіки Іран, Кувейту та синів іракського народу — арабів, курдів, турків, ассирійців, шиїтів або сунітів — у період між 17 липня 1968 року та 1 травня 2003». Ірак у 1980-х роках вів тривалу війну з Іраном, а 1990 року здійснив агресію проти сусіднього Кувейту. Трибунал судитиме обвинувачених, виходячи з іракських законів і міжнародного законодавства. М. аль-Рубаї повідомив про досягнення угоди між Тимчасовою керівною радою і очолюваною США коаліцією про передачу трибуналу арештованих її силами діячів режиму Саддама Хусейна для проведення над ними судового процесу.
КДБ Білорусі — за контроль над Інтернетом
Голова Комітету держбезпеки Білорусі Леонід Єрін переконаний, що спецслужби повинні контролювати Інтернет. «Спецслужби повинні контролювати Інтернет, до допомоги якого сьогодні дедалі частіше вдаються представники міжнародного тероризму і організованої злочинності», — заявив учора Л. Єрін. «Можливості для цього контролю завжди існують, і боротьба за Інтернет, з погляду спецслужб, триває в усьому світі. Спецслужби прагнуть захопити право контролювати всі повідомлення, що передаються через всесвітню мережу», — сказав Л. Єрін. «Ми сьогодні прагнемо створити всі умови, насамперед правові, щоб провести роботу з контролю за Інтернетом», — повідомив голова білоруського КДБ. Відзначивши, що громадянське суспільство «вбачає в цьому ущемлення прав людини і запекло бореться за свої свободи», Л. Єрін разом із тим заявив, що «в цьому питанні слід підходити з державного погляду, і я вважаю, що тут має бути врахований, насамперед, інтерес спецслужб, яким слід надати можливість контролю за Інтернетом».
Володимира Путіна оберуть 14 березня
Російські сенатори учора одностайно проголосували за рішення призначити вибори президента Росії на 14 березня 2004 року. Цим рішенням Ради Федерації фактично дається старт президентським перегонам. Більшість експертів, відзначаючи значну популярність Володимира Путіна, очікують, що на виборах не буде висунуто більше п’яти кандидатів. Учора про намір виставити свою кандидатуру на президентських виборах оголосив лідер ЛДПР Володимир Жириновський. Крім того, лідер КПРФ Геннадій Зюганов також дав зрозуміти, що не виключає своєї участі у виборах.
Франція вивчає рішення Пентагону
Франція заявила, що вивчає рішення США не допускати компанії з країн, які виступали проти війни в Іраку, до участі в тендерах на відновлення країни з юридичного погляду. Раніше Пентагон заявив, що компанії з країн, які виступали проти війни в Іраку, не зможуть взяти участь у тендерах, вартість яких становить $18,6 млрд. Заступник міністра оборони США Пол Вулфовіц сказав, що це рішення необхідне для захисту «ключових інтересів США у сфері безпеки». Заборона насамперед стосуватиметься компаній із Франції, Німеччини та Росії. Щоправда, компанії з цих країн зможуть стати субпідрядниками. Адміністрація Буша ще до початку воєнних дій натякала, що країнам, які виступають проти війни в Іраку, доведеться заплатити за свої позиції, коли йтиметься про післявоєнне відновлення країни. Тепер Пентагон оприлюднив офіційні інструкції, підготовлені Вулфовіцем, які підтверджують, що компанії з цих країн не можуть брати участі в тендерах на нові контракти з відновлювальних робіт. Пол Вулфовіц сподівається, що недопущені до тендерів компанії тиснутимуть на уряди своїх країн, з тим щоб ті приєдналися до післявоєнної реконструкції Іраку.
Альтернативний підсумок
Заступник голови ЦК КПРФ Іван Мельников стверджує, що згідно з паралельним підрахунком голосів на парламентських виборах, який проводить Компартія, виявлено серйозні розходження за трьома позиціями. Він зазначив, що паралельний підрахунок голосів триває, але вже зараз, за цими даними, можна припустити, що «Яблоко» подолало б п’ятипроцентний бар’єр до Думи, набравши 5,7% голосів. Що стосується СПС, то, за попередніми підрахунками комуністів, ця партія набрала б 4,9% голосів, сказав один із лідерів КПРФ. Тим часом, за офіційними даними ЦВК, після підрахунку 97,87% бюлетенів на виборах «Яблоко» отримало 4,3%, а Союз правих сил — 4,0% голосів. «Не сходиться з офіційно оголошеною Центрвиборчкомом цифрою і явка виборців. За даними ЦВК, 56% громадян проголосували, а за нашими — тільки 53,5%», — стверджує заступник голови ЦК КПРФ. За його словами, група контролю, сформована КПРФ, поки що не завершила роботу з підрахунку голосів. Крім того, паралельні підрахунки ведуть партії «Яблоко» і СПС, і між трьома партіями з цього питання постійно підтримується зв’язок і проводяться консультації, зазначив І. Мельников. І. Мельников також стверджує, що згідно з паралельними підрахунками комуністів під час виборів на деяких виборчих дільницях сталося «велике вкидання бюлетенів на користь «Єдиної Росії». Тим часом один із лідерів партії «Єдина Росія» Олег Морозов висловив здивування у зв’язку із заявою представника КПРФ І. Мельникова. За його словами, якщо КПРФ справді має подібні факти, то комуністи повинні відповідно до існуючого порядку передати їх для судового розгляду і тільки після цього робити такі висновки.
