Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / ПЛАНЕТА

2 грудня, 2003 - 00:00

У повiстцi дня — ПДЧ

Глава військового відомства України Євген Марчук учора відбув до Брюсселя для участі у засіданні Комітету Україна — НАТО на рівні міністрів оборони, повідомили в прес-службі Міноборони України. За підсумками зустрічі планується підписання спільної заяви, в якій підбиватимуться річні підсумки щодо виконання Києвом зобов’язань перед Альянсом. Євген Марчук також візьме участь у засіданні Ради євроатлантичного партнерства, на якому будуть присутні його колеги із країн-членів та держав-партнерів організації. Крім того, у Брюсселі відбудуться двосторонні зустрічі міністра оборони України, як повiдомили «Дню» в прес-службi вiйськового вiдомства. Під час переговорів з міністром оборони США Дональдом Рамсфельдом Євген Марчук має намір звернутися з проханням, аби США підтримали прагнення України перейти від реалізації Цільового плану до Плану дій щодо набуття членства в НАТО (ПДЧ). До того ж, порушуватиметься питання подальшої участі України в Об’єднаних коаліційних силах в Іраку. На зустрічі з латвійським колегою Гіртом Валдісом Крістовскисом підніматиметься питання співробітництва у військово-технічній сфері.

Грищенко закликав ОБСЄ бути активнішою

Міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко закликав ОБСЄ активніше брати участь у вирішенні конфліктів на пострадянському просторі. Виступаючи учора на засіданні Ради глав зовнішньополітичних відомств країн Організації з питань безпеки та співпраці в Європі, К. Грищенко відзначив, що одним із пріоритетів ОБСЄ має залишатися мирне урегулювання кризових ситуацій на основах поваги до суверенітету, територіальної цілісності та непорушності кордонів держав. Він також наголосив, що всі країни ГУУАМ послідовно відстоюють такий підхід. «На жаль, доводиться відзначити відсутність необхідної рішучості й активності зі сторони ОБСЄ, зокрема в урегулюванні штучно створених на території колишнього СРСР конфліктів. Минають роки, а ситуація не змінюється. Організація не може і не повинна миритися з цим. Ми вітаємо зусилля, яких докладають країни-посередники: Російська Федерацію, Україна, ОБСЄ, ЄС та США для пошуку остаточного і всеохоплюючого урегулювання Придністровського конфлікту», — зазначив К. Грищенко. За його словами, країни ГУУАМ, включаючи Україну, яка нині головує в СНД, не можуть стояти осторонь від подій у Грузії. «Сьогодні важливо забезпечити нормалізацію ситуації з допомогою кроків виключно в конституційних рамках. Подальшу стабілізацію ситуації в Грузії величезною мірою визначатиме характер майбутніх президентських і парламентських виборів. Ми сподіваємося, що їх проведуть у цілковитій відповідності до норм і принципів ОБСЄ без зовнішнього впливу. Забезпечення проведення виборів саме на цих принципах є найважливішим тестом для нової грузинської влади», — наголосив український міністр. Він також висловив переконаність у тім, що ОБСЄ зможе невідкладно надати Грузії всю можливу організаційну та технічну допомогу в зв’язку з цим.

Румунія вважає Зміїний скелею

Румунія, як і раніше, не визнає Зміїний островом і вважатиме його скелею, заявив румунський посол в Україні Александру Корнеа. «Зміїний не має всіх необхідних параметрів, щоб його називати островом», — сказав він учора, відповідаючи на запитання журналістів на черговому засіданні прес-клубу МЗС України. Водночас дипломат відзначив, що йдеться не про територіальні претензії з румунської сторони. «Про територіальні претензії і йтися не може — трактування лише про статус Зміїного», — наголосив він. Водночас А. Корнеа висловив сподівання, що питання стосовно острова Зміїний вирішать у двосторонньому форматі без винесення його на рівень міжнародного арбітражу. Посол не виключив, що наступний раунд україно-румунських переговорів пройде в Києві до кінця нинішнього року. Як повідомлялося, 17 червня президенти України та Румунії Леонід Кучма та Іон Ілієску підписали договір про режим україно-румунського державного кордону, співпрацю і взаємодопомогу з прикордонних питань. Підписаний договір підтверджує лінію державного кордону, визначену 1961 року. Договором встановлюється кінцева точка сухопутного кордону між Україною та Румунією, яка, згідно з документом, є початковою точкою для делімітації кордону, що проходить континентальним шельфом і винятковими економічними зонами в Чорному морі. Українська приналежність о. Зміїний підтверджена договором 1997 року.

Газета: 
Рубрика: