Мер Лондона спрямовуватиме підлітків у виправні табори
Мер Лондона Борис Джонсон має намір запустити влітку 2012 року програму позакласних курсів і таборів для формування у дітей дисципліни та мотивації й для боротьби з проявами агресії, що призвели до масштабних вуличних заворушень у Лондоні минулого серпня, пише лондонська вечірня газета Evening Standard. Проект, який обійдеться міській владі в 2 млн. фунтів стерлінгів, стартує з 25 шкіл, які виховуватимуть «цілеспрямованість, концентрацію й мотивацію». Нові лондонські школи, за словами Джонсона, дозволять молодим людям із незабезпечених сімей займатися такими речами, що зазвичай доступні дітям лише в приватних дорогих школах, націлюватися на благополучне майбутнє. «По суті, це будуть «виправні табори», — сказав мер. Таким чином, Лондон має намір боротися з агресивною поведінкою, а необхідність такої програми виникла після того, як у серпні деякі райони міста, де здебільшого проживають малозабезпечені верстви населення, охопили вуличні протести, в яких брала участь чимала кількість неповнолітніх. Проте невідомо, чи встигне мер втілити їх у життя — це залежатиме від того, чи вдасться йому зберегти посаду після виборів нового глави британської столиці, запланованих на травень 2012 року.
Сікорський — про зв’язок привілеїв вільної торгівлі та цінностей
Європейський Союз не погодиться на окреме підписання з Україною договору про створення поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі, який є частиною угоди про асоціацію України з ЄС. Як передає кореспондент УНІАН у Варшаві, про це журналістам учора заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. «Для нас це один нерозривний пакет... Тому, якщо хтось вважає, що можна мати привілеї вільної торгівлі з ЄС, не поважаючи європейських цінностей, то помиляється», — сказав він. Голова польського МЗС нагадав, що обидва документи, згідно з європейським законодавством, мають бути ратифіковані. Він назвав можливим підписання договору про асоціацію з Україною до 2012 року, відмовившись коментувати, чи це відбудеться, якщо екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко й надалі перебуватиме за ѓратами. «Гадаю, що майже завжди помилковим є давати відповіді на гіпотетичні питання», — сказав Сікорський. Міністр додав, що українська влада розуміє, наскільки справа Тимошенко є важливою для європейських політиків, і нагадав, що парафовану угоду про асоціацію повинен ратифікувати не лише Європарламент, але й національні парламенти 27 держав Євросоюзу.
Сорос згоден із «обуреними»
Рух «обурених», діставшись і до Америки, здобув підтримку серед жителів різних міст США. Акцію «Окуповуй Wall Street» студенти вперше провели три тижні тому в діловому центрі Нью-Йорка на Мангеттені, щоб привернути увагу влади до проблем безробіття, високих цін та інших соціальних аспектів життя в період кризи. Примітно, що акції підтримали американці з різних верств населення. Наприклад, мільярдер і фінансист Джордж Сорос заявив, що «розуміє невдоволення платників» податків, чиї гроші йдуть на допомогу банкам, що постраждали через кризу. «Чесно кажучи, ті, у кого є свій власний невеликий бізнес, вже змогли помітити, як зросла вартість операцій в разі платежів кредитними картами — з 8% до 28%», — сказав він. Перед будівлею міської адміністрації розбили вчора табір і жителі Лос-Анджелеса. Демонстрації протесту відбулися в Чикого, незадоволені соціальною політикою уряду пройшли маршем через історичний центр Бостона. Найбільша акція протесту відбулася в суботу в центрі Нью-Йорка. Після того як маніфестанти перекрили автомобільний рух, у справу втрутилася поліція. Було заарештовано близько 700 осіб, пізніше практично всіх відпустили.
Британці вважають убивство Литвиненка «державною стратою»
У Британії вважають вбивство 2006 року в Лондоні російського підполковника Олександра Литвиненка «державною стратою». Про це в інтерв’ю The Sunday Times заявив екс-прокурор Кен Макдоналд, який свого часу займався розслідуванням справи Литвиненка, відкрито звинувативши тим самим російську владу в організації отруєння. Він також заявив, що готовий виступити в цій справі в суді: у жовтні в країні поновиться коронерське розслідування за фактом смерті Литвиненка. З аналогічними твердженнями виступила і The Daily Telegraph, яка повідомила, що ще 2003 року у ФСБ нібито було підписано таємне розпорядження про створення спецзагонів для боротьби з людьми, котрі перебувають у розшуку в Росії, але покинули її межі. Нагадаємо, що Олександр Литвиненко є співавтором книжки «ФСБ взрывает Россию» й автором книжки «Лубянская преступная группировка», в яких звинувачує спецслужби Росії в організації вибухів житлових будинків у країні 1999 року й інших терактах, метою яких, на його думку, був прихід до влади Володимира Путіна. Тим часом, днями помер колишній віце-президент російської нафтової компанії ЮКОС Василь Алексанян. Він помер у себе вдома в Москві після тяжкої хвороби. Алексанян провів три роки в СІЗО. У січні 2009 року його відпустили під заставу на домашнє лікування, а влітку 2010 закрили кримінальну справу проти нього. Захист Алексаняна вважав, що його протримали за гратами 36 місяців, щоб чинити тиск на екс-главу ЮКОСу Михайла Ходорковського та колишнього члена правління ЮКОСу Платона Лебедєва, котрі відбувають термін ув’язнення в Росії. Василь Алексанян, незважаючи на фактичні тортури під час кримінального переслідування та смертельну хворобу, залишався прикладом моральності, впевнений письменник Дмитро Биков, який був поручителем Алексаняна.
