ЄС розробляє новий договір з Україною
Комітет з європарламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом виступає за необхідність підвищення рівня взаємовідносин із ЄС, включно із перспективою асоційованого членства та членства в Євросоюзі в майбутньому, повідомив голова комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Борис Тарасюк. На учорашній прес-конференції він зазначив, що 1999 року ЄС затвердив стратегію стосовно України, де країну було визначено «як унікального стратегічного партнера для ЄС». У свою чергу голова делегації Європарламенту з питань зв’язків з Україною, Білоруссю та Молдовою Ян Вірсма заявив, що Україна на сьогодні не готова до того, щоб стати членом ЄС. Разом із тим, Я. Вірсма наголосив, що ЄС нині розробляє новий договір про добросусідські відносини із країнами-сусідами, у тому числі з Україною. За його словами, відповідно до цього договору, Україна матиме більше можливостей для перспективи вступу до ЄС.
До України прибуде Генсек НАТО
Генеральний секретар НАТО Джордж Робертсон, як очікується, 20 жовтня відвідає Україну. Підготовку візиту Генсека НАТО до України обговорили у вівторок у Брюсселі міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко і Дж. Робертсон, повідомив Інтерфаксу-Україна керівник прес-служби МЗС Маркіян Лубківський. Під час візиту Генсека Альянсу до Києва заплановано зустріч із Президентом України Леонідом Кучмою. Під час зустрічі К. Грищенко і Дж. Робертсон висловилися за необхідність інтенсифікувати співробітництво між Україною й Альянсом, для чого, на їхню думку, існує великий потенціал. Сторони обговорили також питання проведення у травні 2004 року в Стамбулі засідання Комісії Україна — НАТО на найвищому рівні та на рівні міністрів закордонних справ, сучасний стан відносин Україна — НАТО, зокрема, хід виконання Цільового плану на 2003 рік та розробки такого плану на наступний рік.
МЗС вивчає інформацію про справу проти посла у Польщі
Міністерство закордонних справ України з’ясовує інформацію про порушення прокуратурою Польщі кримінальної справи проти українського посла у цій країні Олександра Никоненка. Про це учора повідомив голова прес-служби МЗС Маркіян Лубківський. «Зараз ми з’ясовуємо всі деталі, до з’ясування всіх обставин ми утримаємося від коментарів. Питання перебуває на контролі у міністра (закордонних справ України Костянтина Грищенка. — ІФ )», — сказав він. За його словами, на своїй першій після призначення на посаду нараді К. Грищенко акцентував необхідність дисциплінованої та відповідальної поведінки українських дипломатичних співробітників. Раніше деякі ЗМІ повідомили про те, що О. Никоненка звинувачують у нападі на поліцейського та його побитті. 25 серпня польська поліція нібито затримала посла без документів і у нетверезому стані за кермом, після чого у поліцейській дільниці він влаштував бійку.
Ізраїль знову відгороджується стіною
Уряд Ізраїлю затвердив учора рішення про будівництво ще однієї ділянки стіни, що відділяє його від палестинських територій. Вона покликана перешкоджати проникненню до Ізраїлю палестинських терористів. Нова ділянка 45 км завдовжки тягнеться від поселення Елкана до військової бази Офер. Вартість будівництва перевищить $100 млн. Ділянка не охоплюватиме територію, яка викликала найбільші спори. Передбачається, що стіна включить територію поселення Аріель, яке займає 20 км палестинської території на Західному березі Йордану. Будівництво стіни викликає велику протидію у світі, у тому числі США, де наголошують, що ця споруда фактично рівнозначна анексії частини палестинських територій. Учора також стало відомо, що ізраїльські військові заарештували голову радикального палестинського угруповання «Ісламський джихад», повідомила британська телекомпанія «Скайньюз». Це сталося у таборі біженців у Дженіні, на Західному березі ріки Йордан. Бассама Сааді (42 роки) захопили під час операції за участю 20 джипів та бойових вертольотів. Він не чинив опору.
На користь Алієва-молодшого
Кандидат у президенти від партії «Альянс в ім’я Азербайджану» Абуталіб Самедов відмовляється від боротьби за пост глави держави на користь іншого кандидата, прем’єр-міністра республіки Ільхама Алієва. Про це А. Самедов повідомив агентству Інтерфакс-Азербайджан учора. «Ми вважаємо, що Ільхам Алієв є саме тією людиною, яка забезпечить подальший розвиток Азербайджану», — заявив він. А. Самедов другий кандидат у президенти Азербайджану, який заявляє про самовідвід своєї кандидатури і закликає своїх прихильників проголосувати на виборах за І. Алієва. Президентські вибори в Азербайджані відбудуться 15 жовтня 2003 року.
Буш обіцяє співпрацювати зі слідством
Президент США Джордж Буш висловив задоволення тим, що міністерство юстиції розпочало розслідування обставин розголошування імені секретного агента ЦРУ, що, у свою чергу, пов’язано з підготовкою війни в Іраку. Президент обіцяв «повну співпрацю» зі слідством, заявивши, що сам «хоче дізнатися всю правду». За його словами, «якщо якась людина порушила закон, цією людиною займуться». Розголошування імені таємного агента розвідки за законами США карається тривалим ув’язненням і великим штрафом. У цьому випадку, як повідомляють у середу американські ЗМІ, ці покарання загрожують найближчому політичному раднику Буша Карлу Роуву. Саме він схвалив витік до вашингтонської преси інформації про агента ЦРУ Валері Плейм, дружину колишнього посла Джозефа Уїлсона, який влітку цього року викрив фальсифікацію розвідувальних даних щодо Іраку.
Білорусь оцінює втрати економіки від введення рубля
Сумарний обсяг втрат національної економіки від введення російського рубля як єдиного законного платіжного засобу на території Білорусі становитиме близько $2,1 млрд., йдеться у документі, підготовленому урядом республіки до засідання Ради міністрів Союзної держави Білорусі та Росії, яке відбулося учора в Москві. Згідно з документом, до таких втрат призведе виконання плану спільних дій, що передують введенню єдиної валюти. Серед них — уніфікація податкового законодавства за російським зразком та збереження стягування непрямих податків за принципом країни походження у взаємній торгівлі з Росією. Крім того, Білорусі доведеться вирішувати проблеми, пов’язані з компенсацією втрат банків і переоформленням державних цінних паперів, номінованих у білоруських рублях, у державні цінні папери, номіновані в російських рублях. Уряд Білорусі розраховує отримати від російського уряду безвідсотковий кредит у розмірі близько $200 млн., який буде спрямовано на погашення частини державних цінних паперів, номінованих у білоруських рублях, у разі, якщо інвестори вимагатимуть їх дострокового погашення.
