Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко /Планета

9 серпня, 2003 - 00:00

Результати перших обстежень Алієва-старшого позитивні

Результати перших обстежень президента Азербайджану Гейдара Алієва у Клівлендській клініці (США) позитивні. Про це йдеться в заяві клініки для преси, повідомляє Інтерфакс. Кливлендська клініка стала «домашньою» для Алієва. 1999 року тут йому зробили операцію на серці — аортокоронарне шунтування. Згодом, у 2000 році, він, як було оголошено, лікувався тут з приводу простуди. У лютому 2002 року саме тут Алієву-старшому зробили операцію на передміхуровій залозі. У лютому нинішнього року президенту Азербайджану в цій же клініці зробили операцію з приводу пахової грижі. «Зараз президент Азербайджану лікується від серцевої недостатності та деяких ускладнень у нирці. Неврологічних проблем у Г. Алієва не спостерігається», — зазначено в заяві клініки. Алієв вилетів на лікування до США в середу. Перед тим він перебував на обстеженні у військовому шпиталі «Гюльхане» в Анкарі. Тривала відсутність президента у країні породила спекуляції про те, що його немає у живих. Гейдар Алієв та його син Ільхам Алієв зареєстровані як кандидати на президентських виборах, що відбудуться 15 жовтня. Ільхама Алієва призначено прем’єр-міністром Азербайджану.

Вступу України до СОТ може перешкодити борг УРСР перед Киргизією

Прем’єр-міністр Киргизії Микола Танаєв минулого тижня заявив, що у разі неповернення заборгованості України Киргизії Бішкек може висловити заперечення при вступі України до Світової організації торгівлі (СОТ). Учора, як повідомляє Інтерфакс, радник прем’єр-міністра Киргизії Андрій Йордан заявив, що Киргизія готова отримати повернення боргу від України товарами, грошима або шляхом будівництва українською стороною необхідних республіці об’єктів. Проте Україна досі не визнає на офіційному рівні наявної заборгованості. Заборгованість України перед Киргизією, за словами радника прем’єр-міністра, утворилася наприкінці 80-х — початку 90-х років, коли Центральний банк СРСР запровадив між республіками систему клірингових розрахунків. Киргизія постачала в Україну продукцію машинобудування, сільгосптовари, вовну, бавовну «і так далі». Сума заборгованості, як сказав Йордан, становить приблизно $27 млн. При цьому, за словами Йордана, Киргизія є єдиною країною СНД, яку прийняли до Світової організації торгівлі, тому при вступі інших країн Співдружності знадобиться рекомендація від Киргизії.

Комісар Ферхойген відвідає Україну у вересні

11 — 12 вересня Україну відвідає комісар Європейської комісії з питань розширення Європейського Союзу Гюнтер Ферхойген, повідомила агентству Інтерфакс-Україна у четвер керівник програм преси та інформації представництва Єврокомісії в Україні Аньє Шуберт. Комісара Ферхойген призначено відповідальним за розробку Плану дій ЄС — Україна. Як він сам заявляв раніше, план передбачено презентувати на початку наступного року. Під час візиту Ферхойген братиме участь у консультаціях на офіційному рівні, присвячених питанню підготовки плану дій, який ЄС розробляє з деякими країнами-сусідами майбутнього розширеного ЄС. План дій мається обговорити на саміті «Україна — Трійка Європейського Союзу», який відбудеться 7 — 8 жовтня нинішнього року в Ялті. Україна, зокрема, хотіла б бачити в цьому плані перспективу асоційованого членства в ЄС і можливість укладення з ЄС «європейської угоди» за тим зразком, за яким такі угоди в 90-х роках підписували, зокрема, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина.

Кучма і Квасневський знову зустрінуться на форумі у Криниці

4 — 6 вересня у Криниці-Гурській (Польща) відбудеться економічний форум «Криниця-2003», в якому братимуть участь Президенти України та Польщі Леонід Кучма й Олександр Квасневський. З польської сторони також очікується участь у форумі прем’єр-міністра Польщі Лєшека Міллера. Заплановано участь у форумі президентів Литви Роландаса Паксаса, Словаччини Рудольфа Шустера, керівників великих компаній та фінансових організацій із країн регіону. Планується, як повідомляє Інтерфакс-Україна, що один із днів форуму у Криниці буде оголошено Днем України. Раніше повідомлялося, що в рамках проведення форуму Президент України відвідає Люблін, де урочисто відкриє Генеральне Консульство України.

Лукашенко обіцяє допомогти зерном Україні

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що нинішнього року в республіці очікується хороший урожай зерна, частину якого можуть поставити до України, повідомляє Інтерфакс. За словами президента, «в Україні хліба немає взагалі. Ціни на хліб на внутрішньому ринку України втричі перевищують ціни в нашій країні». Він повідомив, що Білорусь ще раніше без будь-якого оголошення в засобах масової інформації продала Україні 100 тисяч тонн жита на її прохання. Білоруський лідер, як передає агентство, вважає хліб «суперполітичною категорією». У зв’язку з цим, за його словами, «найактуальніше завдання — зібрати хліб до зернятка».

Сербська армія чистить свої лави

Власті Сербії та Чорногорії відправили у відставку 16 високопоставлених військових у спробі змінити армійське керівництво, яке зберегло свої пости з часів Слободана Мілошевича. Прем’єр-міністр країни Зоран Живкович заявив, що армія потребує нових лідерів-реформаторів. Серед військових, яких позбавили своїх постів, опинився, зокрема, колишній голова військової розвідки та кілька генералів, які у 1990-х роках воювали проти сил, що боролися за незалежність Словенії, Хорватії, Боснії-Герцеговини та Косово. Джерела в армійських колах кажуть про можливу відставку ще близько 200 офіцерів. Більшість звільнених генералів навчалися у військових академіях Радянського Союзу та Югославії і були вірними колишньому югославському лідеру Слободану Мілошевичу, якого позбавили влади 2000 року. Спостерігачі вважають, що оголошені відставки — це частина реформи армії, метою якої є переведення її під жорсткіший цивільний контроль та підготовка до вступу до НАТО.

Напади на федералів у Чечні почастішали

У Чечні та Інгушетії російські війська зазнали нових нападів з боку бойовиків, повідомило Бі-Бі-Сі. Внаслідок двох окремих акцій загинули щонайменше сім військовослужбовців федеральних сил. Після нападу на військову автоколону в Інгушетії шестеро російських військових загинули та семеро було поранено. Незадовго до того у Веденському районі Чечні було збито вертоліт федеральних сил. Останнім часом напади на російські війська за межами Чечні почастішали. 29 липня в Інгушетії на міні підірвалися автомашини ще однієї військової колони, загинули п’ятеро солдатів. 1 серпня бойовик-смертник висадив у повітря військовий госпіталь у Моздоку, в Північній Осетії.

Газета: 
Рубрика: