Леонід Кучма поїхав на саміт ГУУАМ
Президент України Леонід Кучма вчора поїхав до Криму, де візьме участь у саміті ГУУАМ (Грузія, Україна, Узбекистан, Азербайджан, Молдова). Саміт вiдбудеться в Ялті 3—4 липня. Попередню участь у ньому погодилися взяти глави всіх країн-учасниць ГУУАМ, повідомив раніше міністр закордонних справ України Анатолій Зленко. «Загалом, всі президенти погодилися. Всі погодилися, я хотів би ще раз підкреслити, але в залежності від ситуації, можливо, хтось із них не зможе взяти участь», — сказав міністр журналістам у Києві в п’ятницю. У той же час йому важко було відповісти на запитання, чи візьме участь у саміті президент Узбекистану. Л. Кучма надіслав запрошення взяти участь у саміті президентові Азербайджану Гейдару Алієву, Грузії — Едуардові Шеварднадзе, Молдови — Володимиру Вороніну та Узбекистану — Ісламу Карімову.
Українські вояки матимуть в Іраку свій підсектор
За повідомленням польського мністерства оборони, Польща, Україна та Іспанія направлять до Іраку кожна по військовій бригаді і поділять польський сектор на три підсектори. В польському секторі буде 2300 вояків з польського війська, а також військовослужбовці з Болгарії, Румунії, Угорщини, Латвії, Литви та Філіппін. Вони відповідатимуть за міста Кербела та Вавілон, передає Бі-Бі-Сі. В іспанському підсекторі буде 1300 вояків власне з Іспанії, а також підрозділи з Сальвадору, Гондурасу, Домініканської республіки та Нікарагуа. Зона відповідальності іспанського підсектору — місто Наджаф та околиці. Третій підсектор складатиметься тільки з українських вояків. 1800 військовослужбовців відповідатимуть за провінцію Васіт на південний схід від Багдада. Загальна площа польського сектора (одного із трьох секторів на додаток до американського та британського) становитиме 80 тисяч кв.км.
Греція висунула обвинувачення екіпажу «Балтік скай»
Грецька прокуратура висунула офіційне обвинувачення капітану судна «Балтік скай» та членам його екіпажу, повідомив керівник прес-служби МЗС України Маркіян Лубківський. За його словами, п’ятьох українців та двох азербайджанців звинувачено у незаконному перевезенні вибухових речовин у відповідності зі статтею 272 Кримінального кодексу Греції. Як повідомлялося, арештованих українців переведено з установи попереднього ув’язнення грецького порту Астакос до міста Яніна на півночі Греції, де вони будуть знаходитися до передачі грецькими компетентними органами до суду всіх необхідних документів. Розслідування справи показало, що судно «Балтік скай» не мало законної реєстрації і права ходити під прапором Коморських островів. Влада Коморських островів повідомила про анулювання свідчення про реєстрацію корабля на Коморах через численні порушення. Екіпажу «Балтік скай» загрожує до 20 років позбавлення волі. Судно було затримано 22 червня поблизу грецьких берегів. Судан заявив, що вантаж вибухівки, придбаний суданською компанією, мав мирне призначення і перевозився на законних підставах.
США погрожують припинити військову допомогу
Кільком десяткам країн відтепер загрожує втрата військової допомоги Сполучених Штаів через те, що вони не надали американським солдатам імунітету від переслідування Міжнародним кримінальним судом. Речник Державного департаменту Сполучених Штатів Річард Баучер сказав: «Не має бути жодного непорозуміння щодо того, що захист громадян США та службовців США від потенційного звинувачення Міжнародним кримінальним судом буде значним та важливим питанням у наших відносинах з будь-якою державою. Зараз є понад 50 країн, які уклали угоди з нами щодо статті 98, і ще є близько 30 держав, які ризикують втратити допомогу». Крім 50 країн, які надали імунітет американським службовцям, ще близько двох десятків не підпадатимуть під американські санкції, зазначає Бі-Бі-Сі. Серед них — усі країни-члени НАТО і кілька близьких союзників США: Ізраїль, Японія, Австралія та Нова Зеландія. На відміну від кількох інших країн пост-радянського простору, Україна не підписала зі США угоди про імунітет американських службовців від звинувачень Міжнародного кримінального суду. Минулого року Київ отримав фінансування у військовій сфері від Вашингтону, зокрема — за Програмою фінансування іноземних військ (Foreign Military Financing program — FMF) та Програмою міжнародної військової освіти.
Алієв-2
На президентських виборах в Азербайджані висунуто кандидатуру сина Гейдара Алієва — Ільхама, повідомляє Рейтер. Він висунутий від Нахічеванської автономної республіки. Тепер батько й син повинні будуть на виборах 15 жовтня нарівні з іншими претендентами змагатися за вищу посаду в державі. Багато оглядачів бачать у цьому оригінальний і добре продуманий передвиборний трюк. Нахічевань — батьківщина президента Гейдара Алієва. Саме тут патріарх знайшов надійний притулок після вимушеного виходу на пенсію в кінці 1980-х років, у період правління Михайла Горбачова. Звідси почалося його друге сходження на політичний Олімп. Навряд чи серйозні політичні ініціативи, як, наприклад, висунення Ільхама Алієва кандидатом у президенти, робилися б тут без відома Алієва-старшого. Такий передвиборний розклад покликаний допомогти Ільхаму розраховувати на ширший соціальний спектр, ніж кандидат від правлячої партії «Йені Азербайджан». У випадку, якщо здоров’я Гейдара Алієва на фінішній прямій не дозволить йому продовжити боротьбу, всі його прихильники перейдуть до сина. В останні місяці стан здоров’я президента Азербайджану погіршився. Він кілька разів непритомнів і потім лікувався в Туреччині. Участь Алієва-старшого у президентських виборах була під сумнівом до червня, поки він сам не підтвердив, що має намір балотуватися.
