Євгенiя Остапчук, Голова Парламенту Молдови, відвідала Буковину
Вчора завершився дводенний візит до Чернівецької області офіційної делегації Республіки Молдова на чолі з Головою Парламенту Євгенією Остапчук, під час якого обговорювалися перспективи поглиблення двосторонніх відносин між Україною і Молдовою, конкретизація економічного співробітництва, активізація спільних дій на рівні прикордонних регіонів Республіки Молдова та України у різних сферах. Члени делегації, серед яких депутати парламенту, представники центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сусідньої держави, мали зустріч з керівництвом Чернівецької обласної державної адміністрації та обласної ради. Гості з Молдови ознайомились з роботою найбільших підприємств області, відвідали Чернівецький національний університет, побували в окремих населених пунктах, де більшість населення становлять молдавани, ознайомились з умовами, створеними для національного і культурного розвитку. За підсумками візиту було підписано Угоду про співробітництво між Чернівецькою областю України та Єдинецьким повітом Республіки Молдова, повідомляє Наталія ЖИТАРЮК
«Трійка» ЄС визнає європейську перспективу України
Стан і перспективи розвитку відносин між Україною і Європейським Союзом у контексті майбутнього розширення Євросоюзу обговорювалися в Копенгагені в ході засідання Україна— «Трійка» ЄС. Делегацію МЗС України на засіданні очолював директор департаменту з питань політики і безпеки Сергій Рева, делегацію ЄС — політичний директор МЗС головуючої у Євросоюзі Данії Мікаель Зілмер-Йонс. Як повідомив на брифінгу у вівторок керівник прес-служби МЗС України Сергій Бороденков, у ході засідання, зокрема, представники ЄС підтвердили, що «при визначенні параметрів відносин розширеного ЄС з країнами-сусідками — Україною, Молдовою і Білоруссю, Брюссель виходитиме з визнання європейської перспективи України». До «Трійки» ЄС входить Греція, Данія та Іспанія — майбутній, нинішній і попередній лiдери Євросоюзу.
«Амністія» закликає навести порядок
Організація «Міжнародна амністія» розпочала в Росії масштабну кампанію із захисту прав людини. Її офіційна назва — «Російська федерація: відмова в правосудді», а головні теми — дії російської армії в Чечні і стан справ у судовій і пенітенціарній системах. Генеральний секретар організації Айрін Кан стверджує, що безкарність тих, хто порушує права людини, «викликає ланцюгову реакцію насильства», від якої страждають передусім прості росіяни. Найбільше, на думку Айрін Кан, страждають жителі Чечні. Однак у порушеннях прав людини на території бунтівної республіки «Амністія» звинувачує не тільки російську армію, а й чеченських сепаратистів. Очевидно, що доповідь «Міжнародної амністії» опублікована далеко не в кращий для правозахисників час. Після трагічних подій у Москві російське суспільство налаштоване більш ніж жорстко. Судячи з результатів опитування, проведеного дослідницьким центром РОМІР, 31% москвичів вважає за необхідне посилити заходи безпеки в містах Росії, а ще 24,8% вимагають виселити зі столиці всі «особи кавказької національності». «Міжнародна амністія», проте, вважає, що саме в ці дні найлегше привернути увагу до захисту прав звичайних людей. Співробітники організації сподіваються, що уряд вступить із нею у «відкритий і конструктивний діалог».
Пхеньян продовжить роботу над бомбою
Черговий раунд японсько-корейських переговорів закінчився провалом, повідомляє Бі-Бі-Сі. Планувалося, що дипломати з Токіо та Пхеньяна обговорять долю громадян Японії, які, як вважають у Країні Вранішнього Сонця, були викрадені спецслужбами КНДР, а також ядерну програму Північної Кореї. Однак, за заявою одного із членів японської делегації, представники Північної Кореї відкинули всі їхні пропозиції. Пхеньян також відмовився припинити роботу над створенням ядерної зброї, пославшись на те, що атомна бомба — «єдиний спосіб захиститися від ворожої політики США». Суперечки про долю зниклих громадян Японії, сліди яких Токіо шукає у КНДР, також поки що безрезультатні. Раніше, щоправда, один з північнокорейських дипломатів повідомив журналістам, що проблему японських громадян вже майже вирішено. Як зазначають аналітики, КНДР вже не раз робила кроки назустріч світовій спільноті — однак при ближчому розгляді виявлялося, що кожному кроку уперед відповідає один, а то й два кроки назад.
