Лівійські повстанці йдуть на Триполі
Лівійські повстанці ведуть бої з силами Каддафі і намагаються просунутися на захід від Місрати у бік столиці Триполі. Літаки НАТО розкидали листівки над містом Злітен, розташованим між Місратою і Триполі, закликаючи військовослужбовців, відданих Каддафі, покинути свої пости. Позавчора увечері літаки НАТО також бомбували об’єкти в Триполі і передмістях. У Злітені, розташованому на захід від утримуваної повстанцями Місрати і за 135 км від Триполі, літаки НАТО скинули листівки з символікою Альянсу, а також зображенням вертольота «Апач» і палаючих танків. У листівці арабською мовою написано: «Ніде не сховаєтеся. Якщо ви продовжите загрожувати мирному населенню, то будете знищені». За словами повстанців, представники Північноатлантичного альянсу попросили їх зайняти оборону між Місратою і Злітеном і припинити наступ перед нальотами союзників на позиції сил Каддафі.
Греки оточили парламент
У Греції пройшов 24-годинний загальнонаціональний страйк проти заходів жорсткої економії. Демонстранти зібралися біля парламенту з наміром заблокувати вхід для депутатів, які повинні були обговорювати план жорсткої економії. Окрім цього, у центрі Афін також заплановано декілька мітингів і демонстрацій. У неділю на головній площі столиці зібралися близько 10 тис. людей. Об’єм передбачуваної програми економії, яку схвалив Кабінет Міністрів, складає 28,4 млрд. євро. Передбачається, що такі заходи дозволять скоротити бюджетний дефіцит до 2015 року до 1% ВВП. Раніше міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor’s знизило довгостроковий суверенний кредитний рейтинг Греції на три рівні і прогнозує його подальше зниження.
У Ризі вшанували пам’ять жертв комуністичних репресій
Понад 300 осіб пройшли ходою від Музею окупації до пам’ятника Свободі в Ризі на згадку про жертви комуністичних репресій. Учасники ходи несли державні прапори Латвії, Литви та Естонії і обвитий колючим дротом білий хрест. У ході також взяв участь міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс. Паралельно з цим перші особи держави — президент, прем’єр-міністр і спікер Сейму — поклали квіти до пам’ятника Свободі в Ризі. День пам’яті жертв комуністичних репресій відзначається у країнах Балтії 14 червня. Цього дня 1941 року в Латвії, Литві і Естонії почалися масові депортації. 17,5 тис. осіб з Литви було депортовано в Новосибірську область, Казахстан і Комі АРСР, близько 17 тис. осіб з Латвії — у Красноярський край і Новосибірську область, а також у Карагандинську область Казахстану, близько 6 тис. осіб з Естонії — у Кіровську і Новосибірську області. Постанова від 29 січня 1949 року санкціонувала нову операцію з вилучення близько 100—150 тис. «буржуазних націоналістів» і членів їхніх сімей, замасковану під планові військові навчання. Цього разу охоплювалася вся Прибалтика, а самій операції присвоїли кодову назву «Прибій». Операцію провели повсюдно і одночасно — 25 березня 1949 року. До 18.00 28 березня було фактично заарештовано 89 тис. 874 осіб. Загалом у березні 1949 року було депортовано 94 тис. 779 осіб. З Латвії — 42 тис. 149 осіб, з Естонії — 20 тис. 173 осіб і з Литви — 31 тис. 917 осіб.
Кубинці відзначили день народження Че Гевари маршами й шаховим турніром
Кубинці відсвяткували 83-річчя з дня народження революціонера Ернесто Че Гевари й 166-річчя Антоніо Масео — одного з лідерів боротьби за звільнення Куби від іспанського панування. У Гавані було представлено книгу «Щоденник борця» — нотатки Че під час боротьби в горах Сьєрра-Маестра в 1956 — 1958 роках з моменту прибуття до кубинського узбережжя яхти «Гранма» до перемоги революціонерів 1 січня 1959 року. У щоденниках, які повністю виходять у світ вперше, Че розповідає про свої враження від кубинської дійсності, культури й внутрішньополітичної ситуації. У місті Санта-Клара в центрі країни група молоді здійснила чотирикілометровий марш від пам’ятника Антоніо Масео до Меморіалу Ернесто Че Гевари, де спочивають останки революціонера. Крім того, біля меморіалу близько сотні молодих кубинців було прийнято до лав Союзу молодих комуністів. У місті Сантьяго-де-Куба на сході острова до пам’ятників Масео й Че кубинці поклали квіти, вінки й прочитали вірші й поеми патріотичного змісту. У місті пройшли зустрічі ветеранів революційної боротьби, що особисто знали Че, з молоддю і піонерами. У Сьєго-де-Авіла (центр Куби) відбувся турнір із шахів, приурочений до дня народження Че: після перемоги революціонерів на Кубі Че Гевара докладав зусиль для популяризації цього виду спорту. Крім того, в багатьох трудових колективах всією країною пройшли ранки, присвячені пам’яті Че та Масео.
