Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коротко / ПЛАНЕТА

31 січня, 2001 - 00:00

Єльцин знову в ЦКЛ

Борис Єльцин, який святкує днями 70-літній ювілей, був госпіталізований з гострою вірусною інфекцією, як повідомив прес-секретар екс-президента Володимир Шевченко, Єльцин був доставлений в Центральну клінічну лікарню на заході Москви з високою температурою. На думку прес-секретаря, лікування триватиме від двох до трьох днів, і день народження, найімовірніше, екс-президентовi доведеться провести в ліжку. ЦКЛ добре знайома Єльцину, що переніс операцію коронарного шунтування в кінці 1996 року. Протягом другого терміну президентства Єльцин неодноразово повертався в лікарню із запаленням легень і грипом. Проте його помічники стверджують, що після відставки в кінці 1999 року ніяких серйозних проблем зі здоров’ям у нього не було.

Скульптура матері президента Туркменії може стати символом правосуддя республіки

Правосуддя в Туркменістані може одержати як символ скульптурне зображення матері президента Туркменістану Сапармурада Ніязова — Гурбансолтан-едже. Про це повідомила в понеділок туркменська державна служба інформації ТДХ, опублікувавши статтю в газеті «Нейтральний Туркменістан». У матеріалі повідомляється, що автори листів, що надходять в різні ЗМІ республіки, пропонують установити скульптуру «туркменської Феміди» в образі матері президента в національному туркменському жіночому одязi і з терезами в руках перед столичним Палацом правосуддя, будівництво якого наближається до завершення. Це, на думку авторів, «з найбільшою повнотою виразить національні уявлення про справедливість». Ім’ям матері президента, яка загинула під час ашгабатського землетрусу 1948 р., названі вулиці, кінотеатри, Союз жінок республіки, її пам’ятники встановлені не тільки в Ашгабаті.

Придністров’я не буде перешкоджати молдавським виборам

Адміністрація невизнаної Придністровської республіки пообіцяла не чинити перешкод жителям регіону, які побажають взяти участь у виборах парламенту Молдови. Така домовленість була досягнута під час зустрічі голови парламенту Молдови Дмитра Дьякова з головою Верховної Ради Придністров’я Григорієм Маракуцею. Власті Придністров’я обіцяли в період кампанії по виборах до парламенту Молдови не втручатися в цей процес і не проводити агітацію на користь тієї чи іншої партії. Дьяков порушив у Тирасполі проблему звільнення з в’язниці Іліє Ілашку, якого було заарештовано під час збройного конфлікту в Придністров’ї 1992 року і який досі знаходиться в ув’язненні в Тирасполі. Під кінець минулого року Ілашку відмовився від мандата депутата парламенту Молдови і молдавського громадянства. Він прийняв громадянство Румунії і став сенатором за списками праворадикальної партії «Велика Румунія». Придністровська сторона в черговий раз заявила, що ця проблема повинна обговорюватися з європейськими структурами, зокрема ОБСЄ. На думку придністровського спікера, її рішення вимагає часу і консультацій міжнародних експертів найвищого рівня.

Чеченський конфлікт забрав життя шести тисяч російських солдатiв?

Під час так званої антитерористичної операції на Північному Кавказі із серпня 1999 року загинуло шість з половиною тисяч російських військовослужбовців. Такі дані оголосила в понеділок відповідальний секретар Союзу комітетів солдатських матерів Росії Валентина Мельникова. Вона зазначила, що в гарячі точки потрапляють люди, призвані незаконно. «Незаконний насильний призов», за її словами, став у Росії повсякденною реальністю. Примітно, що офіційні дані про загальні втрати федеральних сил у Чечні значно нижчі. Згідно з ними, федеральні сили втратили в Чечні убитими 2 тисячі 700 осіб, повідомляє «Німецька хвиля».

Журналіст-«шпигун» очолить прес-службу сербського уряду

Сербський журналіст Мирослав Філіпович, засуджений до семи років в’язниці за шпигунство в період правління в Югославії президента Слободана Мілошевича, стане керівником прес- служби нового уряду Сербії. Філіпович провів у в’язниці п’ять місяців «за шпигунство і поширення наклепницької інформації», зокрема про югославську армію. Він співробітничав з деякими іноземними інформаційними агентствами і друкувався в югославських газетах. У жовтні минулого року його амністував нинішній президент Югославії Воїслав Коштуніца. Раніше прем’єр-міністр Сербії Зоран Джінджич ліквідував ряд міністерств, зокрема міністерство інформації, заявивши, що «в демократичній Сербії немає цензури, тому нам не потрібне міністерство, яке контролювало б діяльність преси».

За матеріалами агентства АП

Газета: 
Рубрика: