Україна не порушує обмеження на постачання зброї
Україна вважає безпідставними звинувачення в порушенні обмежень на постачання зброї, викладені в доповіді експертів Комітету Ради Безпеки ООН з санкцій стосовно Сьєрра-Леоне, заявив у вівторок на брифінгу в МЗС України начальник управління контролю над озброєннями і військово-технічного співробітництва Олег Семенець. За словами дипломата, доповідь була розповсюджена 18 грудня головою санкційного комітету, який запропонував розглянути її на засіданні Ради Безпеки ООН 19 грудня. Оскільки документ містить ряд важливих і суттєвих висновків, зазначив дипломат, делегація України, згідно із загальноприйнятою практикою на міжнародних форумах, попросила не один, а декілька днів для її вивчення.
Військові дії в Югославії завдали шкоди Україні
У проекті рекомендацій Комітету Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) з питань охорони довкілля та в проекті доповіді сесії ПАРЄ щодо екологічних наслідків військових дій в Югославії в рамках миротворчої акції НАТО 1999 року визнано факт шкоди, якої завдано цими діями навколишньому природному середовищу України. Як повідомили УНІАН в Інформаційному управлінні Верховної Ради, про це повідомив член зазначеного комітету, член постійної делегації Верховної Ради України в ПАРЄ Сергій Курикін. За його словами, на останньому — грудневому — засіданні Комітету ПАРЄ, що проходило в Парижі, було схвалено проект рекомендацій та доповіді з проблеми екологічних наслідків військових дій в Югославії в рамках миротворчої акції НАТО 1999 року, а також вирішено звернутися до Бюро ПАРЄ з пропозицією включити це питання до порядку денного січневої 2001 р. сесії Асамблеї. Попри сумнів деяких членів Комітету ПАРЄ, було визнано, що Україна зазнала втрат внаслідок забруднення вод та біоакумуляції токсичних речовин в гирлі річки Дунай, розташованому на її території. Однак, на думку депутата, крім екологічної шкоди, наша держава «має всі підстави говорити також і про економічні втрати» риболовству та зрошувальному землеробству свого південно-західного регіону. Українська делегація, як очікується, запропонує Раді Європи та ОБСЄ розглянути питання про запровадження спеціальної багатосторонньої конвенції, яка буде спрямована на запобігання екологічної шкоди внаслідок проведення миротворчих операцій.
Країни південно-східної Європи готові до переходу з марки на євро
Країни південно-східної Європи готові до заміни німецької марки, яка традиційно вважається твердою валютою в цьому регіоні, після переходу 12 країн-членів європейського монетарного союзу на євро, повідомило УНІАН з посиланням на агентство Франс-Прес. Громадяни колишніх югославських республік: Словенії, Хорватії, Боснії-Герцеговини і Македонії від самого початку знецінення югославського динара почали тримати свої заощадження чи оцінювати своє майно в німецьких марках. Вони віддають перевагу цій валюті й тепер, коли в їхніх країнах існує власна монетарна система. За словами словенського урядовця, які наводить агентство Франс- Прес, його країна готується вступити до Європейського Союзу та зони євро, і перейде на спільну європейську грошову одиницю, як тільки буде можливість. Заступник президента Центрального банку Хорватії Боріс Вуйчич сказав, що хорватська куна в майбутньому буде прив’язана до євро, як зараз до німецької марки, оскільки більшість торговельних операцій країна проводитиме в зоні євро. Петер Ніхол, президент Центрального банку Боснії та Герцеговини, яка використовує німецьку конвертовану марку, сказав, що ця національна валюта вже «прив’язана до євро, оскільки скоро німецька марка стане підодиницею євро, і ми прив’яжемо власну валюту за тим самим фіксованим обмінним курсом». П.Ніхол визнав, що не знає, скільки німецьких марок, включаючи «заховані під матрацами», знаходиться в обігу в країні, але сподівається, що перехід країни на євро відбудеться «гладко». Македонська валюта через фіксований обмінний курс із німецькою маркою опосередковано прив’язана до євро, сказав президент банку «Стопанська» Глігор Бісев. Він наголосив, що перехід великих європейських валют на євро «стане випробуванням для нашої банківської системи», оскільки багато людей тримають свої заощадження в німецьких марках вдома.
Молдавський президент отримав право розпустити парламент
Президент Молдавії має право розпустити парламент і призначити дату дострокових парламентських виборів, вирішив на засіданні у вівторок конституційний суд республіки. Суд обгрунтував своє рішення тим, що парламент порушив процедуру обрання президента. Згідно із законодавством, президент обирається в парламенті в ході чотирьох турів голосування. Між другим і першим турами повторних виборів встановлений термін не більш 15 днів. Парламент, який 6 грудня в ході другого туру не зміг обрати президента, порушив це положення закону. 21 грудня депутати правоцентристських фракцій бойкотували засідання парламенту, намагаючись добитися зняття кандидатури першого секретаря компартії Володимира Вороніна. У зв’язку з цим президент звернувся до конституційного суду за роз’ясненнями. Конституційний суд вирішив також, що депутати не мають права бойкотувати засідання парламенту з політичних мотивів і повинні завершити вибори у встановлений термін. Суд дозволив президенту призначити дату парламентських виборів за власним розсудом.
Доступ до тіла Леніна знову відкрито
У вівторок після завершення планових профілактичних робіт знову відкрито для відвідування Мавзолей В. І. Леніна на Червоній площі. Ніяких змін у Мавзолеї зроблено не було, повідомив Інтерфаксу керівник служби по зв’язках з пресою і громадськістю Федеральної служби охорони Сергій Дев’ятов. Він спростував дані ряду ЗМІ про те, що утримання тіла В. Леніна в Мавзолеї нібито коштує скарбниці щорічно $1,5 млн. «За такі гроші можна побудувати два Мавзолеї», — сказав С. Дев’ятов. Він ще раз підкреслив, що з 1991 року на утримання Мавзолею бюджетних витрат не було. За даними міліції, яка чергує в околицях Червоної площі, відвідуваність Мавзолею коливається в межах від 500 до 2-3 тис. чоловік на день. «Це прямо залежить від погоди, — сказали Інтерфаксу в міліції. — Найменше відвідувачів буває в холодні зимові дні, а також в літню спеку». На найближчому до Червоної площі міліцейському посту (біля пам’ятника маршалу Г. Жукову) зазначають, що останнім часом число відвідувачів Мавзолею «різко скоротилося і продовжує зменшуватись».
