Iсторичний візит королеви Єлизавети II до Iрландії
Учора розпочався історичний візит королеви Єлизавети II до Ірландії — перший візит британського монарха до цієї країни за останніх 100 років. Колишній прем’єр-міністр Ірландії Берті Ахерн заявив, що королівський візит — важлива віха в історії відносин між Ірландією і Великою Британією. За його словами, за винятком незначної меншості, народ цей візит вітає. Цей візит — початок абсолютно нового етапу в історично непростих відносинах між Лондоном і Дубліном, вважають оглядачі. У рамках свого візиту королева Єлизавета II відвідає «Сад поминання» в Дубліні, присвячений пам’яті «всіх тих, хто віддав своє життя справі свободи Ірландії». На час візиту королеви задіяні більше 6000 ірландських поліцейських і військовослужбовців. До них приєдналися більше 100 озброєних англійських поліцейських. Проти візиту королеви до Ірландської республіки виступають прибічники «Істинної ірландської республіканської армії» (Real IRA), які бажають возз’єднання Ірландії і Північної Ірландії. Угруповання звинуватило королеву у «військових злочинах» і заявило, що главу британської держави не хочуть бачити на ірландській землі. Окрім республіканців, акції протесту планують і супротивники участі британських військ у військових діях в Афганістані та Лівії. За день до королівського візиту лондонська поліція отримала попередження про бомбу, закладену в центрі міста. На кілька годин було закрито район вулиці Мелл, недалеко від Букінгемського палацу. Усі установи в діловій частині міста вранці в понеділок по електронній пошті отримали попередження від Скотленд-ярду про можливі теракти.
МВФ у пошуках наступника Стросс-Кана
Міжнародний валютний фонд шукає заміну директорові-розпоряднику МВФ Домініку Стросс-Кану, обвинуваченому в США в сексуальних домаганнях. Згідно з рішенням нью-йоркського суду, він переведений у сумнозвісний тюремний комплекс «Райкерс-Айленд» у Нью-Йорку. Суддя Мелісса Джексон відхилила пропозиції захисту 62-річного французького політика щодо внесення застави в розмірі мільйона доларів, зазначивши, що він може уникнути правосуддя. Пошуки наступника Стросс-Кана розпочалися, незважаючи на те, що слідство щодо голови МВФ іще триває. Як повідомляють західні ЗМІ, провідні європейські лідери дали зрозуміти, що наступником Стросс-Кана повинен стати європеєць. Зокрема німецький канцлер Ангела Меркель заявила: існують «вагомі причини» збереження цієї посади за Європою на час боргової кризи. Ймовірним претендентом на посаду голови МВФ вважають міністра економіки, фінансів і промисловості Франції Крістін Лагард (на фото справа), яка має гарні відносини зі США та Азійським регіоном. Вона може стати першою жінкою-головою МВФ. Проте до цього часу чотири з 10 директорів-розпорядників МВФ були французами. Тож у випадку її призначення станеться так, що цю посаду обійматимуть поспіль два французьких політика. На думку ЗМІ, сильним суперником Лагард може стати Аксель Вебер (на фото зліва). Його вважали фаворитом на посаду президента Європейського центрального банку, але несподівано в лютому цього року він подав у відставку з посади президента Бундесбанку. Вебера вважають фаворитом канцлера Меркель. Давно відомо, що на посаду з окладом 521 тис. доларів на рік претендує екс-премьер Великої Британії Гордон Браун, який протягом 10 років був міністром фінансів в уряді Тоні Блера. Проте нинішній прем’єр Девід Кемерон дав зрозуміти, що не підтримуватиме Брауна.
ЄС схвалив виділення Португалії 78 млрд. євро
Міністри фінансів країн єврозони одноголосно схвалили виділення Португалії стабілізаційного кредиту в розмірі 78 млрд. євро. Під час зустрічі в Брюсселі європейські фінансисти вирішили, що позика покликана «забезпечити фінансову стабільність країн з євровалютою та в Європейському союзі загалом». В обмін на надання кредиту Португалія, що попросила допомоги з погашенням свого величезного бюджетного дефіциту, погодилась на низку важливих реформ. Зокрема, на реструктуризацію своєї системи охорони здоров’я та початок «амбітної програми приватизації». МВФ виділяє кредиту Португалії у розмірі 26 млрд. євро. Експерти стурбовані, що події довкола голови МВФ можуть вплинути на дискусії у Брюсселі. «МВФ переживає вакуум лідерства у вкрай несприятливий для Європи момент, яка балансує на межі повномасштабної боргової кризи», — зазначив професор міжнародної економіки Корнельського університету Есвар Прасад. У свою чергу ірландський міністр у справах Європи Люсінда Крейтон заявила, що Стросс-Кан «відігравав важливу роль у подіях останніх місяців, зокрема стосовно надання стабілізаційного кредиту Ірландії». Очікується, що під час зустрічі у Брюсселі також розглядатиметься питання надання екстреної фінансової допомоги Греції. Йдеться вже про другу позику для цієї країни. 2010 року Греція отримала від Євросоюзу і МВФ 110 млрд. євро.
За геноцид у Руанді колишньому генералові дали 30 років
Колишній командувач армії Руанди Августин Бізімунгу засуджений до 30 років ув’язнення за участь у геноциді представників етнічних груп тутсі й хуту 1994 року. Міжнародний трибунал із геноциду в Руанді, який засідає в Танзанії, також засудив до тюремного ув’язнення колишнього командира воєнізованих загонів Августина Ндінділійімана, проте з урахуванням часу, проведеного за ѓратами, він був звільнений. Ще два високопоставлених руандійських офіцери отримали по 20 років в’язниці. В період геноциду в Руанді за три з невеликим місяці було вбито близько 800 тис. представників народностей тутсі та хуту. Августин Бізімунгу і Августин Ндінділійіман стали найвисокопоставленішими військовими чинами, які були засуджені Міжнародним трибуналом із геноциду в Руанді. Бізімунгу був заарештований 2002 року в Анголі, Ндінділійіман — 2000 року в Бельгії. На думку суду, генерал Бізімунгу як колишній командувач арміії Руанди володів усією повнотою влади над своїми підлеглими, в той час як Ндінділійіман, який стояв на чолі воєнізованих загонів поліції, не міг повністю контролювати їхні дії після початку масових вбивств 6 квітня 1994 року, а також виступав проти різанини і розстрілів. Міжнародний трибунал із геноциду в Руанді був створений наприкінці 1994 року для судового переслідування осіб, винних у геноциді, який здійснений на території Руанди.
